«Здавалося б, про Золоті ворота відомо все. Але це лише на перший погляд. За свою тисячолітню історію вони перетворились із величного в’їзного комплексу на руїни двох напівзруйнованих стін», – каже Горбатюк.
Оборонні споруди будувалися в першій половині ХІ століття.
Є 2 версії, коли саме були побудовані Золоті ворота в Києві – у 1037 році (дата першої згадки про них в літописі «Повість минулих літ») та в 1022 році (за версією дослідниці Надії Нікітенко будівництво розпочав ще Володимир Великий, а завершив Ярослав Мудрий).
«В рік 1037 заложив Ярослав город великий Київ. А в города сєго ворота є золоті. Заложив він також Церкву святої Софії, а потім – церкву на Золотих воротах кам’яну Благовіщення святої Богородиці», – пише «Повість минулих літ».
Довкола Верхнього міста звели потужні земляні вали і стіни довжиною 3,5 км. А головний в’їзд у місто знаходився у його Південній частині. І з ним – парадна брама столиці – Золоті ворота з надбрамною Церквою Благовіщення.
«Є кілька версій походження назви Золотих воріт – від позолоченого куполу церкви, подібно як назвали Михайлівську золотоверху церкву в Києві, побудовану у 1108 році. Однак свідчень, що купол церкви на Церкві Благовіщення був справді позолоченим, немає. Більш вірогідно головні ворота Києва названі так, бо це традиційна назва для головних в’їздів до багатьох міст того часу».
Золоті ворота були у Константинополі (сучасний Стамбул), Єрусалимі, Спалато в Хорватії.
«Із зовнішньої сторони стіни охоплював великий рів. Навпроти Золотих воріт його глибина сягала 7-ми метрів. За ровом височів потужний вал. На його верхівці була споруджена дерев’яна стіна із бойовим майданчиком. До воріт вів міст через рів. Можливо, частина мосту була підйомною».
Ширина проїзду Золотими воротами – була 6 м. 40 см. І навіть зараз могла б використовувати для двосмугової дороги.
5 відмінностей між сучасною реконструкцією і справжнім виглядом Золотих воріт:
- Головні ворота не на зовнішньому краю валу, а утоплені в його конструкцію
- Над воротами зі сторони поля розташовувалась ікона Богородиці
- Надбрамна церква розташовувалась ближче до міста
- Конструкція стіни на валу мала менший виступ – щоб звідти можна було обстрілювати ворога з лука та іншої зброї
- В’ізна вежа була вкрита скатною покрівлею – аби не збиралася вода і сніг та не було льодовиці на майданчиках, де розміщувались оборонці міста
Аби дізнатися більше про історію Києва, читайте інші матеріали з серії “Київ від початків”:
- Жінки-слов’яни йшли з чоловіками у військо та керували домом
- За часів Київської Русі місто було центром торговельних шляхів та зростало з податків від перемоги
- Княгиня Ольга закопала живцем сватів від ворога та помстилася за чоловіка
- Вбивця християн та ідолопоклонник Володимир охрестився сам та освятив киян
- За часів Володимира Великого в столиці було 400 церков, а тонку емаль та кольчуги продавали в Європу
- Волинян розуміли, краще за новгородців – якими двома мовами писали у столиці за часів Київської Русі
- Засновник Москви, князь, якого отруїли кияни, Юрій Долгорукий помер 15 травня та похований під Лаврою
- За правління Ярослава Мудрого в столиці судили злочинців, а мешкало більше людей ніж у Лондоні та Гамбурзі
- Володимир Мономах зробив столицю містом великого паломництва, куди сходились найбагатші краю
- Українські депутати відвоювали православ’я у Польщі та заснували майбутню Києво-Могилянську академію
- Школи в Києві від Володимира Великого – освячені приміщення, унікальний однострій та вишкіл еліт
- Скільки років українській столиці?
- Як з’явився радянський міф про 1500-ліття Києва