Ольга походила з простого варязького роду з села поблизу Пскова. Мала тоді 12 років.
«За легендою, юний Ігор, приїхавши на полювання, побачив сільську дівчину. Заговорив з нею. Ігоря так вразили її краса, розум і скромність, що він взяв Ольгу з собою до Києва, тай одружився з нею», – розповідає Докудрама.
У листопаді 945 року князь Ігор як завжди поїхав збирати данину з деревлян. Проте ті спротивилися. Бо Ігор спочатку приїхав, зібрав данину для війська, відпустив частину воїнів, а тоді поїхав з малим загоном до Іскоростеня, щоб взяти данину особисто для себе. Деревлянам не сподобалися такі подвійні побори, тому вони на чолі зі своїм князем Малом вбили Ігоря.
Читайте також: Київ від початків. За часів Київської Русі місто було центром торговельних шляхів та зростало з податків від перемоги
Після цього древляни зраділи, що можуть більше не платити данину Києву. А князь древлян Мал вирішив захопити київський престол. Проте не війною, а одруженням з княгинею Ольгою. Тому вислав до жінки вбитого князя сватів.
Вдова живцем закопала в землю древлянських сватів разом із човном, на якому ті припливли до Києва.
Після цього прибуло друге посольство сватів від князя Мала. Проте їх вона спалила у лазні.
Після цього Ольга влаштувала тризну на могилі чоловіка під Іскоростенем, куди запросила древлян. За наказом княгині дружинники їх добряче напоїли. Після чого Ольга дала наказ своїм воїнам розпочати бій, і ті вбили коло могили понад 5 тисяч древлян.
Читайте також: Київ від початків. Жінки-слов’яни йшли з чоловіками у військо та керували домом
А наступного року Ольга зібрала велике військо, пішла на древлян та помстилася добряче за смерть чоловіка. Взяла з собою маленького ігоревого сина.
Коли хлопчик Святослав кинув спис в бік ворога – це був знак початку бою переможного війська.
Древляни поховалися по хатах. Ольга сказала, що їй від них не треба нічого – тільки щоб дали по 3 горобці та по 3 голуби від кожного двору.
«Кияни прив’язали до ніг кожного птаха запалений прут, і відпустили. Птахи повернулися під свої стріхи, і древлянська столиця запалала у вогні. А люди, тікаючи з міста, гинули від рук дружинників. Тих, хто вцілів, Ольга обклала тяжкою даниною», – каже історичний оповідач.
955 року Ольга прийняла християнство.
З того часу вона поширювала християнство на Русі та побудувала кілька церков.
Раніше “ВК” згадував, як на Старокиївській горі Ольга вибудувала камінний князівський терем. А неподалік – кам’яний палац з великою прибудовою, оздобленою фресковими розписами і деталями з мармуру та рожевого шиферу. У цьому тронному залі Ольга приймала бояр, підвладних князів та закордонних послів.