29 травня під час ротації на Харківському напрямку загинула журналістка та парамедик «Госпітальєрів» Ірина Цибух із позивним «Чека».
Про загибель дівчини повідомили «Госпітальєри».
Повномасштабне вторгнення РФ застало дівчину на сході України, де на 22 і 23 лютого в Покровську та Краматорську було заплановано презентацію її документального фільму про дітей з віддалених сіл Донеччини та Луганщини, яким бракує інклюзії.
24 лютого презентація мала відбутися в Сіверськодонецьку, а наступного дня – в Києві. Замість цього Ірина повернулася до лав добровольчого батальйону «Госпітальєри», де відбула кілька ротацій на передовій ще з 2014 року.
«Потрібна стратегія пам’яті… Пам’ять формує суспільство… Це ми робимо не для себе, а для майбутніх поколінь. Пам’ятування ми робимо не для загиблих людей, бо вони уже загинули. А робимо для тих, хто далі буде про це знати. Ми знаємо про це найкраще, бо ми є учасниками цих подій. Але потім буде купа людей, які вже не будуть пам’ятати це як ми”, – казала Ірина Цибух.
(Фото РБК)
Ірина Цибух народилась 1998 року у Львові. Закінчила Національний університет «Львівська політехніка».
У 2017 році приєдналась до команди «Суспільного», де працювала з філіями, готувала міжрегіональні спецефіри, втілювала грантові проекти, знімала документальні фільми, була медіатренеркою.
Поза роботою брала участь в освітніх проектах – розвивала критичне мислення та медіаграмотність дітей у школах.
У 2018 році Ірина стала фіналісткою конкурсу професійної журналістики «Честь Професії» у номінації «Найкращий репортаж».
У 2021 році разом із колегами стала переможницею цього конкурсу в категорії «Найкраща публіцистика в локальному медіа».
У складі батальйону Цибух забезпечувала евакуацію поранених бійців із найгарячіших місць і надавала домедичну допомогу.
Крім того, дівчина регулярно комунікувала з медіа, надавала колегам журналістам інформацію щодо роботи парамедиків та медиків у зоні бойових дій, інформувала про можливості навчання й підготовки добровольців для надання якісної домедичної допомоги.
У листопаді 2023 року Ірина отримала відзнаку від президента України – орден «За заслуги» III ступеня. У березні 2024 року стала лауреаткою премії «УП 100. Сила жінок».