Про це йдеться на Youtube-каналі відомого києвознавця, дігера та блогера Кирила Степанця.
Цей закинутий храм науки розташований у самому історичному центрі Києва, на пагорбах Либідської долини, на Байковій горі. Але про нього знають навіть не усі корінні кияни.
Це шедевр європейської архітектури, зведений у стилі ренесансу наприкінці 19 сторіччя. Сучасники називали цю будівлю Храмом науки, і вона дійсно заслуговує на цю назву“, – каже блогер.
Зовні та й усередині ця будівля більше скидається на справжній палац, ніж на клінічну установу. Київські меценати, які свого часу вклали гроші в будівлю Бактеріологічного інституту, не поскупились на його оздоблення.
Відкриття такого медичного закладу було наприкінці ХІХ дуже на часі. Київ, як і решта європейських міст, тоді потерпав від численних епідемій, викликаних забрудненою питною водою. Ці епідемії забирали немало людських життів.
Велетенським науковим проривом стало відкриття протидифтерійної сироватки, зроблене у 1984 році німецьким ученим Емілем Берингом.
Надихнувшись його розробками, київські меценати вирішили скинутись грошима і збудувати новітню будівлю для лікування страшних хвороб. Це були такі відомі прізвища як Терещенки, Бродські, інші меценати – вони буквально за пів року звели одну з найкрасивіших і найсучасніших науково-медичних будівель того часу в усій Європі. Сучасники прозвали її Палацом науки. Будівля була відкрита в 1896 році”, – розповідає Степанець.
Всередині будівля виглядає як палац. Маршеві сходи розходяться на два боки, утворюючи амфітеатр с терасами та колонами. Стеля підсвічена великим вбудованим ліхтарем. Тоді називали ліхтарями скляні надбудови в даху, які допомагали підсвічувати будівлю природним світлом.
Одночасно в будівлі могло працювати понад сотню медиків. Вони займались дослідженням нових вакцин та одночасно прищеплювали людей. Одним з очільників цього інституту став відомий в Києві професор Підвисоцький. Його ім’я зараз носить вулиця на Печерську.
Ми потрапили в цю будівлю напередодні повномасштабного вторгнення. І тоді нібито йшла мова про відновлення цього шедевру архітектури, який багато вже років стоїть закинутим. Але на жаль до цього не дійшло. Цей палац науки стоїть і руйнується”, – додав києвознавець.
Бактеріологічний інститут із часом було реформовано в інститут вірусології. Було побудовано нові корпуси. І так вийшло, що стару будівлю перестали використовувати. Отже тепер ця пам’ятка старого Києва приречена на руйнацію.
Читайте також: День народження Богдана Ханенка, видатного українського колекціонера: 10 фактів з біографії
Нагадаємо, на території зруйнованого російською ракетою сучасного стадіону “Локомотив” грали футбол з 1919 року.