Людина без паспорту, але з пропискою
Михайло Паніковський – персонаж книги Ільфа і Петрова «Золоте теля» надзвичайно полюбився читачам. Біографія вже доволі немолодого злодюжки в романі практично не описана, однак ми добре знаємо, що до революції Паніковський був киянином і «працював» на розі Хрещатика та Прорізної.
Читайте також: ТОП-6 фактів про художника зі світовим ім’ям Сандро Фазіні
«Я выходил в очках и с палочкой на Крещатик и просил какого-нибудь господина почище помочь бедному слепому перейти улицу. На другом тротуаре у него уже не хватало часов или бумажника… Я платил городовому на углу Крещатика и Прорезной пять рублей в месяц, и меня никто не трогал» (З книги «Золоте теля»).
Ця цитата надихнула студента Олега Когут і художника Євгена Тюріна на доволі ексцентричний крок: вони виготовили меморіальну табличку та в 1992 році встановили її як раз на тому місці, де колись «промишляв» Паніковський. І що ж? Ідея сподобалася киянам, а перетин Хрещатика і Прорізної майже одразу став місцем зупинки численних екскурсій.
Читайте також: У тіні Хрещатика: вулиця Архітектора Городецького або Париж посеред Києва
І тут стається найцікавіше – один з київських банків, поважна фінансова установа, вирішує дати грошей на створення повноцінного пам’ятника одному з найвідоміших в літературі шахраїв. За творче втілення ідеї беруться скульптори Віталій Сивко та Володимир Щур. І ось в останню неділю травня в 1998 році кияни отримують подарунок до дня міста.
Читайте також: Не вічна пам’ять: вожді, яким більше немає місця в Києві
Варто зазначити, що пам’ятник літературному герою – це водночас і пам’ятник видатному акторові. Зіновій Гердт так талановито зіграв Паніковського у фільмі Михайла Швейцера, що скульптори вирішили увіковічити у бронзі саме його. А ще автори вигадали й власний жарт: розмістили на підошві скульптури фігуру з трьох пальців. Аби її розгледіти варто нахилитися і піднести дзеркальце, за задумом митців кожен, хто зацікавиться, буде змушений таки вклонитися великому шахраєві.
Читайте також: ТОП-7 кумедних фактів з історії Київського університету: лицарі науки, революціонери і шанувальники дівчат
Відкриття пам’ятника вартує окремих слів, адже воно перетворилося на справжнє театралізоване дійство. Актор Ілля Ноябрьов у образі ще одного персонажу роману «Золоте теля» ‑ Остапа Бендера намагався продавати киянам тростинки, а потім урочисто поклав до ніг пам’ятника те саме «блюдечко з блакитною облямівкою». Євген Паперний зачитував телеграму начебто від Шури Балаганова. А на останок було оголошено ще й жартівливе рішення МВС таки видати Паніковському, який як відомо не мав паспорту, документ з пропискою за адресою: місто Київ, вул. Прорізна, будинок, 6. Так Михайло Паніковський офіційно став киянином.
Читайте також: Топ-10 фактів про пам’ятник Володимиру Великому
«А то шкварчала ваша папіроска»
Не варто думати, що Михайло Паніковський – це єдиний літературний герой, пам’ятник якому є в Києві. Вже через рік після появи «великого сліпого» місто обзавелося і ще двійкою неординарних героїв – Пронею Прокопівною та Голохвастовим із комедії «За двома зайцями».
Цікаво, що авторами цієї скульптури знову стали Віталій Сивко та Володимир Щур. І знову пам’ятник одночасно увіковічує і персонажів, і акторів. Так в Проні можна впізнати велику українську актрису Маргариту Криницьку, а Свирид Голохвастов достоту схожий на актора Олега Борисова.
Читайте також: Родина Булгакових: життя у будинку №13
Скульптурна композиція встановлена на Андріївському узвозі і являє собою момент освідчення у коханні шахрая Голохвастова багатій «баришні» Проні – це, так би мовити, початок історії. А якщо відійти від пам’ятника на декілька кроків, то відкриється вид на Андріївську церкву, де розігрувався трагікомічний фінал. У фільмі 1961 року саме на сходах церкви Проня дізнається про нечисті наміри нареченого і проголошує знамениті слова:
«Чего вы ходили ко мне? На что вы божились? Клялись. Падали передо мной на колени. Сказали, что в груди шкварчит, а то шкварчала ваша папироска. Не за ваши магазины я шла, я вас любила, а вы осрамили на весь Киев, на всю «вулицу».
Хоча екранна історія кохання виявилася трагічною, все ж серед киян та гостей міста існує легенда: аби мати щасливе кохання, треба потерти перстень на мізинчику Проні та жука на фраці Голохвастова.
Читайте також: Кіно і люди: ТОП-10 цікавих фактів про перші фільми у старому Києві
За тобою спостерігають!
Цікавих та неординарних пам’ятників у Києві чимало. Серед них виділяється подарунок від телеканалу «Інтер» до Дня Києва. У 2014 році на оглядовому майданчику Марійського парку з’явилося режисерське крісло та стара кінокамера, в об’єктив якої обов’язково варто зазирнути.
Справа в тому, що скульптурна композиція «Режисер. Спостерігач» складається з двох частин. Перша уособлює в собі режисера, яким може стати кожний бажаючий, припавши до об’єктиву. В камеру вмонтована справжня оптика, через яку видно другу частину пам’ятника – Спостерігача, який сидить на даху вертолітного майданчика.
Читайте також: 126 років із дня народження генія. Олександр Довженко називав Київ “убогим” і водночас мріяв про нього
Прообразом цього дивакуватого і грайливого Спостерігача став відомий режисер Андрій Бенкендорф, а вся композиція присвячена кінематографістам та працівникам телебачення.
Цікаво, що пам’ятник «Режисер. Спостерігач» став другим подарунком киянам від телеканалу «Інтер», а першим пам’ятником стала «Історія кохання». Композиція встановлена біля Мосту закоханих і являє собою двох літніх людей, що обіймаються.
Читайте також: 101 подія в історії тисячолітнього Києва
Історія кохання італійця Луїджі та українки Мокрини почалася у 1943 році, вони познайомилися в таборі для військовополонених в Австрії. Але залишитися разом після війни закохані не змогли. Доля звела їх лише через 60 років в ефірі телепрограми «Чекай на мене». Ця щемлива історія закоханих настільки вразила глядачів та працівників телебачення, що вирішено було створити пам’ятник, який відкрили 7 травня 2013 року у Києві. А вже у 2017 році його точнісінька копія з’явилася в Італії у містечку Кастель-Сан-Лоренцо.