Про це Сашко Лірник розповів у розмові з OBOZ.UA.
“Їхні діти нині воюють – значить, правильно виховали, – Вони ніколи не ділили дітей на своїх і чужих, казали, що це спільні діти. Ці люди – найкраща еліта України. Деякі як живуть? Накрали і втекли. А вони творили і творять для України. Для мене Дмитро не помер, бо справами вони стільки всього заклали, що всі напрацювання й надалі з успіхом розвиватимуться”, – каже Сашко Лірник.
Брати Капранови одружилися на сестрах-близнючках Інні та Світлані. 16-річні дівчата приїхали на літні канікули до Очакова, там і познайомилися з Віталієм та Дмитром, яким тоді було 20.
“В Очакові організували велике весілля на майже 200 гостей. Для міста воно стало справжньої подією, навіть інші скасували того дня. Місцеві прийшли подивитися на церемонію одруження, адже розписувалися дві пари близнюків. Коли вийшли із РАЦСу, навкруги був натовп”, – розповідала колись Світлана.
Віталій та Дмитро про знайомство розповідали просто – інші були часи, інше спілкування:
“Тоді ми ходили гуляти містом, на пляж, розповідали про місцеві особливості – пам’ятки, цікаві події, каталися на човниках, купалися. Потім листувалися і слали одне одному фотографії. Ходили на переговорний пункт, щоб поговорити з іншим містом, а у нас там працював однокласник, так що можна було по блату говорити безкоштовно. Хіба це можна повторити? І хіба сучасна молодь зрозуміє, про що взагалі йдеться? Ми обмінювалися посмішками, вони – смайликами. Це не краще і не гірше, це – інше”.
Вбрання на весілля дівчатам шила талановита дизайнерка й модистка, яка через 10 років почала працювати в П’єра Кардена.
На весіллі в Очакові усе було за місцевими традиціями – гільця, викуп молодих…
“На столі стояли велетенські гільця – у нас обмотують тістом гілки дерева і запікають, потім ставлять на коровай, так що виходить справжнє дерево. От ми за тими деревами і сиділи. Спекотно було неймовірно, горілка гостей не брала, а часи були дефіцитні – добре, що батьки працювали в лікарні, то мали доступ до стратегічних запасів спирту. Ми тоді працювали у спортивній школі, то колеги-тренери забезпечували традиційні розваги – вивезли тещу з тестем в кручі і викинули, бо в нас так заведено, коли віддають останню доньку”, – розповідали брати.
На весіллі гуляли по сучасним міркам гучно, але за правилами тих часів – досить скромно – біля 200 гостей.
“Вкрали молодих, але грошей з нас не вимагали, бо ми були такі самі голодранці, як і всі. Замість цього ми забрали в музик інструменти і співали. Так що це був по суті перший музичний гонорар для нас – дві наречені. Людей було не так, щоб багато, але і не мало – під дві сотні. Обійшлося без бійки, хоч і гуляли два дні, на другий день потрошку пересунулися на пляж, бо в залі була задуха. Одним словом, все як годиться.”
Зараз Інна та Світлана Капранови мають спільний бізнес: володіють брендом жіночого одягу dVVi kapranova&kapranova й туристичною фірмою.
Кожна пара Капранових має по двоє дітей. Дмитро та Світлана – батьки двох синів, Віталій та Інна – виховують доньку і сина. Свого часу брати Капранови побудували в передмісті Києва один великий будинок на всю родину.
“Дітей не ділимо на своїх і чужих. Вони – наші. Ніколи не кажемо, що це твій рідний брат, а це двоюрідний. Усі діти виховувалися разом у родині. Любимо всіх однаково. Зараз вони теж дружні. Але їх побільшало – є ще невістки й зять”, – зізнавалась Інна.
Читайте також: “Це частина мого Всесвіту”. Київ під проливним дощем попрощався з Дмитром Капрановим
Нагадаємо, Дмитро Капранов несподівано помер на 57-му році життя вчора вранці, ймовірно, через проблеми із серцем.
Дмитро та Віталій відомі як брати Капранови. У 2000 році заснували власне видавництво “Зелений пес”. Є авторами романів “Рута” (2020), “Паперові солдати” (2019), “Забудь-річка” (2016), “Щоденник моєї секретарки” (2011), “Кобзар 2000” (2001). 2019 року брати Капранови створили свій YouTube-канал “імені Т. Г. Шевченка”, на якому розповідали про історію України.
З 24 лютого 2022 року, з початку російського вторгнення в Україну, брати Капранови захищали Київ в лавах полку “Азов”.