Цю історію на своїй Facebook-сторінці розповів Костянтин Корсун, експерт із кібербезпеки.
Як пізніше з’ясувалося, жінка навіть не зареєстрована в цьому сервісі, нікому не повідомляла свої паролі й не віддавала телефон.
Ошукана поскаржилася до кредитної установи, однак так зазначили, що немає підстав вважати, що кредит взяв хтось інший. Водночас вже 3 місяці немає відповіді від поліціянтів. А в Нацбанку запевнили, що захист персональних даних – не їхня компетенція.
Читайте також: Шахраї онлайн полюють на довірливих власників карток: як не втрапити у халепу
«Громадянка України Людмила Ж. (це реальна людина, усі контактні дані та копії документів є) начебто „взяла кредит“ через додаток Дія. Звісно, вона цей кредит не брала. Звісно, вона навіть не зареєстрована у Дії. Звісно, на момент оформлення шахрайського кредиту у неї не було навіть ID-картки (а був старий паперовий паспорт-книжечка). Нікому не повідомляла свої паролі, не віддавала телефон, усвідомлювала можливі наслідки», – написав Костянтин Корсун.
Постраждала звернулася зі скаргою в кредитну установу, написала заяву в поліцію та кіберполіцію, та результатів це не дало.
Читайте також: У Києві громадян шантажували неіснуючими кредитами
Жінка звернулася й у Дію та Національний банк. У Дії їй відповіли, що застосунок добре захищений і отримати кредит із його допомогою неможливо. У Нацбанку сказали, що ця справа не в їхніх повноваженнях.
«НБУ , замість допомоги, ввічливо повідомляє постраждалій, що загальна сума заборгованості станом на 07.06.2021 складала 11 677,50 грн, яка складається з: 2 430,00 грн — тіло кредиту; 9 247,50 — проценти, нараховані за користування кредитом. Усі держслужбовці начебто „розбираються“, але питання залишається невирішеним, зате колектори продовжують вимагати повернути неіснуючий кредит», – зазначив Корсун.
Експерт із кібербезпеки також намагався зрозуміти, як правильно діяти в такій ситуації.
Читайте також: Обережно, можна вляпатись! Киян попередили про шахраїв, які “міняють вікна”
«Теоретично, можна писати відкриті листи та підписувати петиції. Але це недієвий інструмент. Влада просто ігнорує +25 000 підписантів будь-яких петицій. Численні попередження професійної кібербезпекової спільноти також не помічаються, а проти особливо активних та наполегливих фабрикують кримінальні розслідування», – пише експерт.
Відтак, наразі немає готових порад, як протидіяти таким ситуаціям. Водночас експерт впевнений, що в сучасному світі дуже важливо дбати про свою кібербезпеку.
Читайте також: Золоті каструлі. Шахраї винесли із помешкання пенсіонерки усі гроші
Нагадаємо, раніше ми писали, що шахраї перевипустили sim-картку клієнта в сервісному центрі мобільного оператора, зламали його соцмережі та пошту і взяли кредит у так званих “швидких позиках”. Постраждалий винен тисячі різним кредиторам, до яких ніколи не звертався. Позики взяли без його присутності.