Про це пише Українська Природоохоронна Група – UNCG.
“У Києві планується одна з найбільших спекуляцій на темі війни у 2022 році. Ідеться про намір спорудити Національне меморіальне військове кладовище на заповідній території – урочищі “Лиса Гора” у Голосіївському районі. Керівництво міста розмістило на сайті міської ради проект рішення 3 жовтня 2022 року“, – пишуть екологи.
Зазначається, що вшанування пам’яті героїв-захисників є актуальною проблемою. Водночас проблема захисту об’єктів природно-заповідного фонду не є другорядною.
Чим цінна Лиса гора
Переважна частина урочища “Лиса Гора” представлена крутими схилами, на яких збереглися навіть 400-річні дуби. Серед сотень вікових лисогірських дубів три з них отримали індивідуальний статус природно-заповідного фонду − “Дуб Тотлебена”, “Ополченський дуб” та “Дуб-відун”. Також окремою територією природно-заповідного фонду є “Природне русло річки Либідь” біля підніжжя Лисої Гори.
Тут зустрічається понад 30 рідкісних червонокнижних видів рослин та тварин, зокрема вечірниця руда (Nyctalus noctula), нетопир білосмугий (Pipistrellus kuhlii), лилик двоколірний (Vespertilio murinus), жук-олень (Lucanus cervus), жовтюх шапранець (Colias myrmidone) та інші. Найціннішою є рослинність лучно-степових ділянок та східних схилів Лисої гори, представлена червонокнижними видами рослин та такими, що охороняються відповідною постановою Київради на місцевому рівні.
Частина території Лисої Гори має виключну історичну цінність – це місце розташування Лисогірського форту (найбільшого земляного форту Європи 1871–1875 років), воно належить Музею “Київська фортеця” і її межі винесені в натуру. 1994 року тут оголосили регіональний ландшафтний парк “Лиса гора”. Це сталося зовсім не випадково, адже територія Лисої Гори є цінним природним і рекреаційним об’єктом.
Що необхідно знати тим, хто ніколи не був на Лисій Горі у Києві?
- це територія природно-заповідного фонду і згідно з Положенням про неї тут заборонено: будь-яке будівництво, зміна меж, пошкодження дерев і чагарників, трав’яного покриву, проїзд всіх видів транспорту, порушення форм рельєфу та будь-яка інша діяльність, що може нашкодити природним комплексам території. Порушення встановленого законодавством режиму території тягне відповідальність згідно зі статтею 252 Кримінального кодексу України;
- це територія, що становить археологічну цінність (і як форт, і як місце розташування давніх городищ та капищ часів Київської Русі), пошкодження яких тягне відповідальність згідно зі статтею 298 Кримінального кодексу України;
- це унікальна ландшафтна ділянка, де можна побачити природні схили Дніпра з багатовікови лісом;
- це територія з дуже складним рельєфом та стрімкими схилами, на яких тривають ерозійні процеси.
З втратою заповідного статусу цю територію можуть забудувати.
Українська природоохоронна група має сумніви в правомірності дій ініціаторів рішення Київради
По-перше, у проекті рішення ігнорується факт, що вся територія, про яку йдеться, належить до природно-заповідного фонду України. Організація будь-якого об’єкта (включаючи кладовище і меморіальний комплекс), що порушує цілісність території, згідно зі статтею 252 Кримінального кодексу України, є правопорушенням.
З іншого боку, необхідно враховувати природно-територіальні особливості даного парку. Переважна частина місцевості представлена крутими схилами, на яких відбуваються стрімкі еродуючі процеси. Будь-яке будівництво складає додаткове навантаження на рельєф парку, в результаті чого відбудеться зсув ґрунтів та руйнування як самого рельєфу, так і будівлі.
Уявити поховання або будь-яке будівництво на схилі крутизною 60 градусів − важко. Єдине рівне місце, де хоча б теоретично можна облаштувати поховання − це степова ділянка на західних схилах гори загальною площею 11 гектарів. Але ця ділянка особлива, адже саме на ній зростають два види рослин, занесених ло Червоної книги України. Для чого ж тоді виділяти для кладовища всі 140 гектарів заповідного парку, коли навіть теоретично його розмістити можна лише на 11 гектарах, задаються питанням природоохоронці.
Де має бути військове кладовище
Для гідного вшанування пам’яті загиблих воїнів, вважають екологи, необхідно передусім обрати територію переважно рівнинного характеру, що унеможливить ризики зсуву ґрунтів і руйнування меморіального комплексу.
По-друге, місце для меморіалу має розташовуватися в межах транспортної доступності для всіх охочих вшанувати пам’ять героїв. Крім того, досить важливою є наявність інфраструктури поблизу меморіального комплексу.
Звернення до керівництва держави
Українська природоохоронна група звернулася до Володимира Зеленського, Дениса Шмигаля та Офісу Генерального Прокурора з проханням зупинити прийняття цього протизаконного рішення.
Нагадаємо, що Київрада 3 жовтня опублікували проєкт рішення щодо плану спорудження Національного меморіального військового кладовища на заповідній території урочища “Лиса Гора”. Для цього планують виділити орієнтовно 5 мільйонів гривень з бюджету міста.
Згодом на сайті Київради були оприлюднені дві петиції з однією й тією ж вимогою: заборонити створення військового кладовища на території урочища “Лиса Гора” в Голосіївському районі столиці.
Як писав “ВК“, у березні 2021 року Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт щодо створення Національного військового меморіального кладовища в Київській області.