Перші години 24 лютого…
Співробітник аеропорту знімає на відео заблоковані вантажівками злітно-посадкові смуги:
“4 ранку. Аеропорт “Бориспіль”. Заблоковані злітно-посадкові смуги”.
@woodworkss1982
Велика кількість злітних смуг навколо Києва та безпосередньо у столиці вабила росіян, які у лютому планували висадити максимально потужний десант та захопити столицю за 3 дні.
Атака на енергооб’єкти була спланованою ворогом
Про перші атаки росіян на об’єкти енергетичної інфраструктури кияни дізнавалися з новин за кілька днів до повномасштабного вторгення 21 та 22 лютого 2022 року. Згодом, ворог створив темряву і в квартирах жителів столиці.
Після першого обстрілу рятувальники діставали з-під завалів людей і тварин
22-річний прапорщик ДСНС, респіраторник гірничо-рятувального відділення у Києві Юрій Лозинський працював на евакуації людей на вулиці Лобановського, 6А.
Після прильоту в тій висотці сходи залишились більш-менш нормальні, тільки всі у склі. Там було багато людей, дітей, які пробиралися на вулицю – перелякані, переважно без речей, – згадує рятувальник.
Повернутися в свої оселі мешканці змогли у грудні 2022 року – коли силами міста будинок відновили.
Російські, та і українські пабліки наповнювалися російськими пропагандистськими вкидами
Серед фейків – про російських диверсантів, які їздять Києвом на машинах Нацподіції та 103 та про підрив ТЕС на Лівому березі. Мета росіян – залякати жителів столиці. Адже за їхніми планами за 3 дні у місто мають увійти військові, які “заблукали на навчаннях”. Фейки про Київ росіяни продовжують складати досі.
У чергах до військкоматів добровольці стояли годинами
Про те, що ставало рушійною силою, аби прийняти рішення боронити Україну зі зброєю, розповідали: “Іншого виходу немає”, “Треба боронити край заради своєї родини та майбутнього”. Були й такі, що задовго до повномасштабного вторгнення вирішили, що якщо ворог посилить агресію, будуть давати відсіч. Серед тих, хто одразу прийшов, аби йти воювати, були музиканти гурту “Бумбокс”, про досвід яких розповідав “Великий Київ”.
Дорога ціна висадки ворожого десанту в Гостомелі та відсутність готовності до оборони 24 лютого
Військові та цивільні, які перебували на летовищі у Гостомелі не знали про можливу атаку ворога. Про ціну, яку довелося заплатити, стало відомо згодом – полон та жертви, знищення “Мрії” та довгий шлях до деокупації.
Залита мастилом злітна смуга аеропорту “Жуляни” – один із цвяхів у труні путінського бліцкригу “Київ за три дні”
Аби не впустити ворога на аеропорт “Жуляни”, на злітну смугу летовища вилили мастильні матеріали.
Наказ про це давав перший заступник командувача спеціальних операцій в 2016-2019 рр., заступник секретаря РНБО у 2019-2020 рр., генерал ЗСУ Сергій Кривонос.
“Максимально швидко ми злітно-посадкову смугу залили мастилом, що призвело аеропорт в стан непридатності до прийому великих літаків. І росіян цей аеропорт став абсолютно не цікавити. Бо зрозуміли, що жоден літак російської армії не зможе там сісти. Кожен водій знає, що таке під час швидкого руху не дай Бог на розі буде пляма мастила. Це знесе машину і буде велика аварія. Це саме з літаками. Ми зробили, а далі нарощували можливості щодо відбиття десанту за рахунок використання противником гелікоптерів”, – згадує генерал.
Річка Ірпінь зупинила ворога на підступах до Києва
Річка Ірпінь, що огинає Київ із півночі та заходу, стримала неочікуваний наступ окупантів із території Білорусі. Українські військові підірвали мости через річку Ірпінь і кілька разів знищували російські переправи. У районі села Демидова підірвали дамбу, щоб зробити річку більш повноводною: вона вийшла з берегів і створила додаткові труднощі для ворожої армії, зокрема утворилося болото. Внаслідок цього перехід на інший берег став для армії РФ непідсильним завданням.
