Загальні враження
Spelaya Kanareyka — заклад для тих, хто в обідній час мріє потрапити в ностальгічне минуле — додому. Хто втомився від пафосних локацій і марить спокійною атмосферою з балконною естрадою. Хто хотів полежати в центрі Києва на ліжку, як у бабусиній вітальні, але думав, що це нереально.
В Spelaya Kanareyka все можливо, бо родзинка закладу — домашній затишок, який розумієш із досвідом. Як і їх меню, яке не замінять жодні устриці. Але про це згодом 🙂
Тераса невеличка — близько 15 мінімалістичних столиків із кріслами. І двома вінтажними ліжками посеред Саксаганського. А чому б ні?
Такий раритет на пружинах з цілою історією готовий до тест-драйву. До речі, сидіти незвично, збоку дорога, їздять автівки. Аж потім згадуєш, що знаходишся в центрі столиці, а не в спальні вдома.
Сюди приходять на сніданки з 8:00 до 23:00, бо вони тут не завершуються. Так само, як й інші позиції меню на ланч чи вечерю. Бо дома раді завжди!
Але на вихідних тут особлива атмосфера.
Домашні канарейки, ще ті співуни. Тому й заклад без музики не обійшовся. На балконі у вихідні часто грають музиканти-класики.
Літній вечір, рідна людина поряд та музика, що лунає з балкону. Що може бути краще, погоджуєтеся?
До слова, в профілі Інстаграм Spelaya Kanareyka щотижнево анонсують балконні концерти. Моніторте та відвідайте, це неймовірно.
Комфорт
Заклад знаходиться на Саксаганського, 15. Неподалік метро Олімпійська, Палац Спорту та Льва Толстого. Центр міста, тож дійдете без проблем!
Насправді, локація “не кидається” в очі. Коли будете шукати, акцентуйте увагу на жовтих ліжках та яскравих мінімалістичних меблях.
Тераса комфортна, хоч і знаходиться на прохідній частині. Людей, які ідуть повз непомітно. Бо увага акцентується на деталях тераси: лампочках, зелені на будинку, відбитках пташки на столах та яскравих кольорах.
Домашня атмосфера тут дійсно є, почуваєш себе як вдома. Хочеться прийти ще!
Обслуговування
Дома вас радо зустрічають, в Spelaya Kanareyka також. Бо персонал тут привітний.
Про епідеміологічні норми в закладі чули, але дотримуються не всіх. Маски носят, QR-код меню на столах та в боті Telegram присутнє.
Але антисептики та відстані між столами немає, рукавички носять не всі офіціанти та температуру не міряють. Куди ж вдома без дисципліни?
З позитивного варто виокремити Telegram бота закладу, де можна забронювати столик, переглянути меню чи залишити відгук.
Зручно!
На замовлення ми не очікували довго: напої принесли до 5 хв, їжу до 10 хв. Бо домашня гостинність, вона така.
Кухня
Їжа — українські та європейські страви, які викликають емоції з першого погляду. Бо де ви ще знайдете позиції “Київська красуня й горошини” чи “Гаряча пружність стегна та пряність зелені”? До речі, перша — котлета по-київськи з зеленим маслом та двома видами пюре, друга – салат з різних трав, соковитої курятини та соусом з кінзою.
Насправді, меню переносить в ностальгію. Більшість страв всім відомі з дитинства, ще коли бабуся готувала обід літніми днями. Креаторам закладу вдалося зберегти простоту та зрозумілість страв, додавши родзинку в назви та інтерпретації шефа.
Тут знайдете за середнім прайсом: великий бутерброд з любительською — 95 грн, надійну окрошку Зіну в айрані — 115 грн та бабусину смажену та зрозумілу відбивну за 185 грн.
Ми спробували салат “Багато зелені та теплий лосось” за 163 грн. Зелені і справді було чимало, рукола доповнювала рибу смаженого формату, але вона виявилась суховатою. Напевно, бабуся вдома полюбляє готувати інші страви :)
А ягідний “Наполеон” за 115 грн був навпаки — неймовірний: коржі з заварним кремом + джем — гастрономічна насолода родом із дитинства.
Впевнені, розумієте про що ми.
До нашого замовлення ще входили: коктейль Каштанко за 155 на основі рому з секретним каштановим сиропом, який нагадує узвар. Тут, навіть, алкоголь з присмаком домашніх напоїв. Та рожеве вино Castelforte Rosato — 89 грн.
Остаточний рахунок на двох — 522 грн.
Рекомендуємо?
Так. Відвідайте цей заклад заради його концепції! Спробуйте страви, які перенесуть вас у ностальгію. Але не забувайте про недотримання деяких епідеміологічних норм тераси, тому обирайте не час пік :)
Читайте також:
Потрапили в Грецію на 11 поверсі: ревізія тераси PapaFeta.
Огляд тераси “Маяк” на Дніпровській набережній: можливість зупинити час та спіймати насолоду.
Огляд тераси “Компоту” на Поштовій: ризикований ланч із видом на Дніпро.
Тук-тук та далека Куба на Трухановому острові: огляд тераси Cuba Camp.