Як перетворити міський паркан на місце для тусовок – уроки дизайнера (ФОТО)

Автор: Марта Грабовська
12:55 23.05

З паркану цілком можна зробити пожавлене громадське місце, і тоді те, що мало б роз’єднувати людей, насправді буде зближувати їх.

Як перетворити міський паркан на місце для тусовок – уроки дизайнера (ФОТО)

Про це в своїй лекції в ході Virtual Design Festival розповів Тобіас Армбост, архітектор та урбан-дизанер, повідомляє Dezeen. 

Армбост – автор книги “The arsenal of exclusion & inclusion”, в ній йдеться про міські об’єкти, які роз’єднують та зближують громадян. 

Одним з таких об’єктів був паркан, з яким Тобіасу Армбосту випало працювати. 

“Це був громадський простір, який насправді належить одній людині, і власник дуже сильно наполягав, аби ми залишили паркан”,

загрузка...

– розповідає архітектор.

Тобіас з командою вирішили обіграти паркан та замість кордону збудувати місце для активності. 

Вони створили паркан, який водночас був і лавочками, а також містив віконця. Команда архітекторів та дизайнерів зробила з огорожі гнучке, багатофункціональне місце для спілкування. 

Втім, звісно, місто неможливо передбачити і часом цей паркан використовували найбільш несподіваними способами.

Тобіас зазначає: “Місто – це простір для єдності, але також – простір для інакшості”. Інколи цю інакшість не сприймають або ж навіть хочуть її позбутися. 

Архітектор розповідає, як навколо одного з торгових центрів у Меріленді в США постійно катались та проводили час скейтери. Керівництво торгового центру вирішило змінити музику на класичну, щоб відвадити скейтерів. 

Не дуже хочеться кататись, коли на фоні грає “4 пори року”,

– зазначає Тобіас. 

Армбост розповів, що бачив навіть спеціальний проєкт лавочок, аби на них не могли спати бездомні. 

У Нью-Йорку тобі наче диктують, що ти можеш і не можеш робити в громадських місцях, наприклад, спати на лавочці”.

Те ж саме стосується цілих окремих районів, в яких не пускають або від яких стараються відвадити окремі групи людей. 

Тобіас показує таблички, які якось побачив в вікні одного з офісів. На одній написано: “Не тинятися без діла”. На іншій: “Рівні можливості для оренди житла”. 

Архітектор вважає, що таким чином створюється “сіра зона соціальної практики” – ви можете тинятись, якщо в результаті орендуєте в нас житло; можете тинятся тут без діла тільки якщо ви належите до окремого типу людей.

До окремого типу людей можна було б віднести, наприклад, тих, що ходять або не ходять в музеї. Втім, працюючи над проєктом для Музею сучасного мистецтва в Квінсі, архітектори та дизайнери вирішили не мислити такими категоріями та створили простір для всіх.

Армбост зазначив, що місце одразу облюбували жителі району та стали проводити там час, і навіть ті, що раніше ніколи не були в цьому музеї і взагалі не знали, що він там є. 

Завдяки такому простору можна дізнатися, з ким поруч ти живеш та усвідомити всю різноманітність груп, що присутні в районі. 

До того ж, це дозволяло людям знайомитись з мистецтвом та заохочувало розглядатим виставки, оскільки вони проводили час поблизу музею.

Читайте також:

Київ vs Ванкувер. Як стати найкращим містом в світі

Юрій Назаров про розумне місто: “21 століття для Києва почалося у 2016 році. До цього взагалі нічого не було”

 

Великий Київ у Google News

підписатися
загрузка...