“Я впав і відчув, що моя нога під головою, а чобіт біля вуха”: медики врятували 40-річного військового

Автор: Любава Лисичкіна
21:45 09.11.2023

«Коли я зрозумів, що живий, почав чіплятись за дерева, намагався вивернути ногу та накласти турнікет, проте – нічого не виходило і я почав кликати на допомогу» – згадує військовий. До стабілізаційного пункту, майже 2 кілометри, Хорвата несли побратими. Потім була невідкладна допомога, накладення 2-х турнікетів, знеболення, фіксація даних та відправка у Краматорськ.

“Я впав і відчув, що моя нога під головою, а чобіт біля вуха”: медики врятували 40-річного військового
Світлодіодне освітлення
Про випадок з Віталієм Пазичем, на позивний Хорват, розповіли у Феофанія клінічна лікарня.
 
Віталій за освітою бухгалтер-аудитор, перед початком війни працював у компанії вантажних перевезень, ремонтував фури. Війна застала Віталія вдома, у Харківській області. На початку березня 2022 року Віталій зі старшим братом Василем стали до лав територіальної оборони. У складі 229-го батальйону 127-ї бригади ТРО пів року обороняли Харків.
 
Хорвата поранили на околицях Бахмута.
 
«З восьмої години вечора до 8 ранку ми з братом були на посту біля с. Оріхово-Василівка, Бахмутського району. Вдень 1 квітня 2023 року до нас прилетіла ворожа міна» – розповідає Хорват.
 
Брат Віталія, на жаль, загинув від прямого влучання уламків у грудну клітину. Віталія ж, вибуховою хвилею відкинуло.  
 
 2 квітня військового евакуювали до Дніпра, У вкрай важкому нестабільному стані він був госпіталізований до реанімації лікарні ім. І.І. Мечнікова з діагнозом вогнепальне осколкове сліпе поранення правої сідниці з пошкодженням прямої кишки, правого стегна з пошкодженням a. femoralis superficialis та масивним дефектом мʼяких тканин правої сідниці й правого стегна. Вогнепальний перелом правої стегнової кістки. Вогнепальне осколкове поранення лівої поперекової ділянки. Вогнепальне осколкове поранення правої гомілки. Віталій втратив близько 4 літрів крові.
 
«Коли я прийшов до свідомості – нога уже була ампутована» – розповідає Віталій.
 
Лікарі намагались спасти ногу, проте ушкодження були дуже важкими, а рана інфікована. 11 квітня військовим реанімаційним потягом Віталія відправили до Києва, у «Феофанію». У лікарні йому відразу виконали КТ та був скликаний консиліум лікарів. У результаті, Віталію було видалено залишки суглоба та хряща. Також,  лікарі виконали ушивання дефекту промежини та анального каналу; реконструкцію анального каналу та сфінктерного апарату; виведення сигмостоми. Розпочалась боротьба з інфікованою раною. До 15 квітня Віталій знаходився у палаті інтенсивної терапії. Кожен день бійця розпочинався з перев’язок в операційній.
 
Після переведення у палату продовжився довготривалий період боротьби з інфекцією та кропітка робота над загоєнням рани. Дефект був дуже великий – 25х15 см, який потрібно було закрити. Загалом Віталію було виконано 20 циклів ВАК терапії, та проведена аутодермопластика дефекту шкіри проєкція кульшового суглоба.
 
Пройшовши психологічну підтримку Віталій майже позбувся фантомних болей, поборов проблему відсутності сну. Але, випробування для нашого героя на цьому не завершились. Лікарі діагностували у Віталія пієлонефрит.
 
Поборовши інфекцію та досягнувши успіхів у загоєнні рани, команда хірургів «Феофанії» виконали закриття сигмостоми з місцевого доступу. З дозволу лікарів, для Віталія розпочався період реабілітації. Згодом, він почав пересуватись на милицях.
 
Наразі, Віталій остаточно відновлюється, продовжує реабілітацію та уже готується до протезування. Після протезування на бійця чекає ще дві операції – встановлення сітчастого трансплантата на вентральну килу та операція на меніску.
 
Зараз Віталій спілкується з побратимами й військовими у лікарні, а ще, він придбав гітару та почав вчитись грати. 
 

Великий Київ у Google News

підписатися