Як розповідається на сайті Держприкордонслужби, Валентина Михайлівна втратила зір у дитинстві.
Її син з перших днів війни пішов добровольцем на схід, і жінка вирішила для себе, що має допомагати тим, хто захищає нашу Україну. Тому почала вчитися в’язати. Щоб освоїти ази в’язання їй знадобилося близько 10 місяців, тому що не так легко наосліп справлятися з нитками та спицями.
Та непереборне бажання допомогти військовим й наполеглива праця допомогли їй стати справжньою майстринею.
І ось вже шість років жінка наосліп в’яже рукавички захисникам України, працюючи інколи по 12-14 годин на день.
Понад 2100 ексклюзивних пар рукавичок від Валентини Михайлівни поповнили зимові гардероби військових.
Рукавиці практичні, адже змайстровані враховуючи специфіку виконання завдань військовослужбовцями – щоб можна було відкритими пальцями працювати. Кольори теж підібрані так, аби підходили до місця та умов несення служби.
Скільки можна – стільки я й в’яжу. Дуже важливо, щоб ті, хто на передовій, відчували підтримку. Я хочу аби війна скоріше закінчилась. Якщо кожен буде для цього робити хоч щось, то може вона і закінчиться трішки скоріше», – каже пані Валентина.
Читайте також: Герої нашого часу. У Києві обрали переможців Волонтерської премії
Нагадаємо, 5 грудня у світі відзначають День волонтера. З цієї нагоди політики “ЄС” привітали людей, які стоячи пліч-о-пліч з військовими, захистили країну в найбільш небезпечні часи нашої історії. А от у президента привітання були своєрідні: під час візиту глави держави Володимира Зеленського до Ірпінського центру реабілітації поранених військовослужбовців з ампутаціями не пустили волонтерку Оксану Корчинську, хоча саме вона заснувала у 2017 році цей заклад разом з колегою без жодної державної допомоги. Причина – пані Оксана відмовилася від нагороди чинного президента.