Ми підготували для вас церковний Великодній календар 2024, аби ви не пропустили жодне свято та знали, що не можна робити у ці дні.
27 квітня: Лазарева субота
Лазарева субота є особливим днем для вірян, коли згадують про одне з найголовніших див, що були здійснені Ісусом Христом – воскресіння праведного Лазаря. Це диво сталося у суботу, звідси й назва свята. Подія показує, що всі віряни можуть отримати від Господа надію на спасіння та вічне життя.
У Лазареву суботу не можна:
- прати, прибирати;
- вишивати, шити, в’язати;
- мити вікна, підлогу;
- займатися городніми справами;
- займатися важкою фізичною працею.
Великий піст досі триває, але віряни можуть його трішки послабити. Зокрема, дозволяється додати до раціону рибу (зокрема ікру), олію та вино.
28 квітня: Вербна неділя – Вхід Господній до Єрусалима
Свято Вербної неділі у давнину це було народне язичницьке свято, яке поступово злилося з християнською подією — входом Ісуса Христа до Єрусалиму. Напередодні віряни обов’язково купують гілку верби, освячують її, а потім зберігають увесь рік в оселі для захисту від лиха. Також допускається послаблення Великого посту — до раціону додають рибні страви.
Верба замінила пальмові гілочки, якими вітали іудеї Ісуса Христа в Єрусалимі. Це – перша рослина, яка починає квітнути навесні, а тому наші предки вірили, що вона символізує пробудження природи, а освячена верба допомагає захистити оселю від води та вогню, дарує мешканцям міцне здоров’я. Тому гілочки обов’язково зберігали аж до Вербної неділі прийдешнього року.
Що не можна робити у Вербну неділю:
- не займалися важкою фізичною працею;
- не шити, не вишивати й не в’язати;
- не сварилися;
- не лаятися.
Також було заборонено пишно святкувати. Тому, навіть, якщо у людини був день народження, святкування проходило тихо і спокійно.
Наші предки називали Вербну неділю також Вербицею. Це було популярне народне язичницьке свято.
Дивіться також: Столичний театр готує нову постановку на основі фантастичної опери Леонтовича “На русалчин Великдень”
29 квітня – 4 травня: Страсний тиждень (Страсною Седмицею)
Страсний тиждень – це останній найсуворіший тиждень Великого посту перед Великоднем. Він має особливе значення для християн, адже присвячений споминам про останні дні земного життя Ісуса Христа.
Священники радять вживати тільки продукти рослинного походження: печена картопля та інші овочі. Але вірянам рекомендують орієнтуватись на стан свого здоров’я при виборі харчування.
Загалом церква закликає утримуватись від м’ясних та рибних страв, яєць, молока, вершкового масла та інших молочних продуктів.
У Страсний тиждень вірянам потрібно прийти на сповідь, щоб очиститися від гріхів, а потім причаститися.
Останній тиждень перед Великоднем також називали Білим. За цей тиждень прибирали будинок, перемивали всі поверхні й прикрашали хату рушниками.
У Страсний тиждень не можна:
- порушувати піст і веселитися;
- сваритися, кричати, скандалити;
- займатися важкою фізичною працею;
- вінчатися, святкувати весілля;
- відмовляти будь-кому в допомозі;
- поминати померлих родичів;
- проводити хрещення.
Кожен день Страсного тижня має особливий сенс і називається “Великим” або “Страсним”. В цей період у храмах проходять урочисті служби та підготовку до Великодня.
2 травня: Чистий четвер
“Чистий четвер” вважається одним з найбільш напружених днів Страсного тижня. Цей день вважається вчиненням першого таїнства причастя, коли під час Тайної вечері Ісус дав апостолам хліб і вино.
У цей день люди також відвідують храм і причащаються.
А вдома починають фарбувати яйця та пекти паски. У ей день дітям заведено купувати обновки.
У Чистий четвер перед Великоднем обов’язково милися усі члени родини.
3 травня: Страсна п’ятниця
“Страсна п’ятниця” вважається найскорботнішим днем Страсного тижня. Вважається, що у п’ятницю Ісуса Христа розіп’яли на Голгофі.
У храмах з вівтаря виносять плащаницю – зображення Христа, що лежить у гробі. Кожен може підійти та поцілувати її. Це день суворого посту, їсти можна лише після того, як полотно винесуть.
4 травня: Страсна субота
У Страсну суботу священники під час Божественної літургії переодягаються в білі шати, що означає момент, коли Ісус Христос Своєю Смертю анулював невідворотність людської смертності.
Страсний тиждень завершує Великий піст перед Великоднем, тому в цей період діють найсуворіші заборони.
Дивіться також: Рецепт святкової шоколадної паски від Клопотенка з цукатами та горіхами
5 травня: Великдень
Великдень або Світле Христове Воскресіння — одне з найважливіших у християнстві свят, в яке віряни згадують чудесне воскресіння Ісуса. Українці мають багато давніх великодніх традицій, в яких християнські приписи сплелися з давніми язичницькими віруваннями.
Святкова великодня служба розпочинається ще в ніч проти неділі, хоча за умови воєнного стану вона буде проводитися без вірян в храмах. Однак, всі, хто бажає потрапити на Великоднє богослужіння зможуть це зробити.
Під час служби відбувається Хресна хода навколо храму, яка супроводжується великоднім передзвоном. Великий піст скасовується.
У день Великодня заведено збирати в кошик різні продукти, паски і крашанки. Всією сім’єю йти до церкви на богослужіння і святить Великодній кошик. Вдома вся сім’я сідає за святковий стіл, а трапезу обов’язково починає з пасхального яйця.
Читайте також: Цифра тижня 7: Стільки швидких способів ми знаємо, аби мати круті яйця на Великдень
На десерт їдять паски й намагаються, щоб жодна крихта не впала на підлогу.
У цей день віряни вітають одне одного фразою “Христос Воскрес!”, на яку відповідають “Воістину Воскрес!”.
Найсуворішим на Великдень вважається заборона на будь-яку роботу. Але оскільки цей день завжди випадає на неділю, то дотриматися її не складно.
Що не можна робити на Великдень:
- займатися важкою фізичною працею;
- лаятися, ображати інших людей, заздрити й бажати зла;
- засуджувати людей за спиною та розкривати їхні таємниці;
- займатися ворожінням, ритуалами і обрядами;
- викидати освячені продукти у відро для сміття;
- згадувати старі образи та відмовляти в допомозі.
Також в перший тиждень після Великодня священнослужителі не рекомендують одружуватися і вінчатися.
6 – 11 травня: Світлий тиждень
Весь тиждень після Великодня називається “Світлим”. Віряни продовжують вітати один одного фразою “Христос Воскрес!”, на яку відповідають “Воістину Воскрес!”.
В цей період не заведено ходити на цвинтар.
14 травня: Радониця
“Радониця” або “Батьківський день” – це особливий поминальний день після Великодня. Віряни йдуть на цвинтарі, щоб згадати про померлих близьких та родичів.
Сенс свята – віряни не помирають, а живуть у Христі, тому за ними не сумують, а розділяють із ними радість свята Великодня. На кладовище несуть шматочки паски, запечене м’ясо, сідають біля могил і проводять святковий обід. Також могили прикрашають свіжими квітами.
Сама назва “Радониця” приблизно перекладається як “радісна молитва за померлих”. Це означає і радість воскресіння Христа, і пам’ять про прийдешнє воскресіння мертвих.
День особливого поминання слід провести в тиші та спокої, залишивши всі мирські турботи на інший день. Найважливіше на Радоницю – це молитва, яка допомагає душам померлих знайти спокій, а гріхи їхні будуть прощені
Що не можна робити на могилі у Радоницю?
- залишати на могилках їжу – церква вважає це забобоном і не схвалює, краще це частування віддати нужденним або комусь із перехожих як милостиню;
- поминати померлих алкоголем, залишати на кладовищі алкоголь, сигарети;
- згадувати про померлих погано, голосити й побиватися за померлими.
Читайте також: Вартість продуктового набору у Великодній кошик – 2024
Нагадаємо, наступного 2025 року (такий збіг трапляється раз на 3-4 роки) і католики, і православні відзначать Великдень в один день – 20 квітня.