Підготовка починається з запаху м’яти
Щойно кияни закінчували святкувати Масляну починалося дійство очищення. Перший день Великого посту в народі називали «чистим понеділком». У цей день господині проводили масштабне прибирання оселі, яке супроводжувалося зніманням паласів та завішуванням картин. Від цього моменту і аж до великого свята кияни повинні були носити лише старий одяг і користуватися не святковим, старим, посудом.
Особливо сумлінні господарі у чистий понеділок проводили ще й своєрідний ритуал «викурювання». Задля цього розігрівали цеглину, клали на неї гілочку м’яти та кропили оцтом. Як результат оселя наповнювалася чи то димом, чи то паром з яскраво вираженим м’ятним ароматом. Вважалося, що саме він остаточно «виганяв» з оселі дух загульної Масляної.
Читайте також: Христос народився! Історія Різдва католицької громади Києва
Суворі й не дуже обмеження на веселощі
Традиційно на період Великого посту закривалися м’ясні та молочні лавки на Бессарабському ринку і аж до Великодня всі кияни оберталися вегетаріанцями. Більше того — аскетизм побутового життя підкріплювався обмежуваннями у житті світському.
Вважалося неприпустимим проводити бали, прийоми та вечірки, за виключенням лише іменин, які в домашньому колі все ж святкувалися. У перший та останній тижні посту подекуди не працювали учбові заклади та державні установи.
Що ж до розваг, то і їх церква усіляко намагалася угамувати. Однак, як це часто буває, повністю припинити веселощі не вдавалося ще ніколи. Театри власних акторів випускати на підмостки не наважувалися, одна запрошували на гастролі іноземних артистів: фокусників, співаків або танцюристів.
Сінематографи, які досить швидко з’явився у Києві теж працювали у дні Великого посту так само як і публічні дома. Але не варто вважати київських повій за абсолютно безбожних. У три останні дні Великого посту зачинялися двері всіх київських домів терпимості. Найкоротший пост, всього в один день, сповідували заклади, де наливали алкоголь, вони не працювали лише один день — в Страсну п’ятницю.
Читайте також: Ялинка у шафі: Топ-7 цікавих фактів про Різдво
Гарна «баба» та, що найвища
Після шалених обмежень Великого посту, під час якого навіть дітям не дозволяли активно веселитися, наставав час масштабної підготовки. У Страсну п’ятницю нищівних ушкоджень зазнавали кухні київських будинків. Справа в тому, що господині саме цього дня займалися випіканням пасок, які в народі називалися «бабами».
Паски оцінювалися не лише за смаковими якостями, а й за розміром. Вважалося, що чим вищою буде «баба», тим краще. Ясна річ стандартні пічки не дозволяли приготувати настільки високий смаколик, тому досить часто пічки переобладнували заради лише одного дня у році.
Магічне дійство випікання пасок супроводжувалося писком ні в чому не повинних поросят. Їх до Великодня вбивали сотнями й тисячами, адже запечене порося було обов’язковим пригощанням великоднього столу. Розписані власноруч або куплені крашанки та писанки, вино й солодощі — наступні у списку обов’язкових атрибутів свята.
Читайте також: Гордість нації — Микола Пимоненко
Квіти для тої, котра народила Спасителя
Окремих слів вартують квіти. Якщо великодні страви не надто змінилися з часом, за виключенням, мабуть, запеченого порося, то про квіти сучасники стали забувати. А от у старому Києві квітковий аромат розливався по вулицях передсвяткового міста. Справа в тому, що «квіти для Богородиці» були обов’язковим атрибутом свята. Придбати їх можна було чи не в кожному магазині, власники ресторанів та готелів обов’язково розміщували величезні вази та корзини з першими квітами весни у своїх закладах.
А до всього кожен киянин міг помилуватися бутонами на виставці у Саду купецького зібрання або й прийняти участь у спеціальній лотереї та виграти до свята якусь заморську рослину, скажімо, кущ жасмину.
Ще одним почасти забутим великоднім атрибутом є листівки. Їх зазвичай надсилали у суботу, з тим, щоб якраз у на ранок неділі адресат міг отримати вітаннячко. Користувалися попитом і вітчизняні поліграфічні вироби, і іноземні, зокрема німецькі. Подекуди київська вдала
Читайте також: Українки можуть все! ТОП-6 наших вражаючих співвітчизниць
Свято охоплює місто
І коли листівки вже були відправлені, страви приготовані, а столи заквітчані в вбрані, кияни рушали до церкви. Тільки відстоявши нічну службу можна було повною мірою почати насолоджуватися життям. Традиційно Великдень святкували декілька днів поспіль. Часто кияни опісля святкового обіду рушали на Хрещатик або на Софійську де на них вже чатували балаганчики, каруселі або лялькові комедії.
Наповну починали свою роботу й театри, які усіляко намагалися здивувати публіку й демонстрували напівмістичні, а напівавантюрні видовища на кшталт «повстання з мертвих». Не обходилося у святкові дній й без заворушок, адже на Великдень вже можна було вживати алкоголь, тому чоловіки напідпитку іноді розважали себе бійками «стінка на стінку».