Про відкриття повідомила авторка проєкту “Шукай!” Юлия Бевзенко.
“Київ — це місто, побудоване меценатами. Те, що ми нині називаємо історико-архітектурною спадщиною столиці, найчастіше зведене саме за гроші благодійників. Вони віддавали значну частину прибутків на освітні заклади, лікарні, театри, інфраструктуру міста. І імена цих людей мало для кого відомі“, — розповіла Бевзенко.
Вперше в проєкті відкрили серію з 5-ти мініскульптурок на одну тему. На етапі планування проєкту стало зрозуміло, що неможливо обрати одну постать серед київських меценатів, тож вирішили обрати 5 персон.
Галшка Гулевичівна (бл. 1575 або 1577 — 1642). Вона віддала свій маєток на Подолі під створення Київської братської школи, від якої розпочинає свою історію Києво-Могилянська Академія. Історики називають Галшку першою киянкою-благодійницею. У руці скульптурка Галшки тримає сувій — дарчу на землю для Київського братства. Адреса скульптурки: вул. Іллінська, 8 (на розі з Братською, 14).
Катерина (1826–1897) і Григорій (1819-1888) Ґалаґани — заснували приватний середній навчальний заклад для талановитої молоді. У пам’ять про загиблого у віці 15 років сина його назвали — Колегія Павла Ґалаґана. За своєю організацією Колегія була подібна до британських коледжів. Вихованці мали повний пансіон для глибокого занурення у навчальний процес. Адреса скульптурки: вул. Богдана Хмельницького, 11, Національний музей літератури України.
Михайло Дегтярьов (1831-1898) — за його кошти побудували Будинок купецьких зборів, де зараз Національна філармонія України. За життя він фінансував богадільню для старих і немічних, будинок вдів для жінок з дітьми, які втратили годувальників. Він давав гроші на лікарню для чорноробів, на стипендії бідним студентам. Після смерті заповів місту чотири з половиною мільйони рублів. І за них організували богадільню на 500 людей і притулок для старших дітей. У руці скульптурка Дегтярьова тримає підкову, адже він займався виробництвом залізо-скоб’яних товарів. Адреса скульптурки: Володимирський узвіз, 2, Національна філармонія України.
Микола Бунге (1823-1895) кілька разів був ректором Університету св. Володимира, а у 1880-х роках очолював міністерство фінансів Російської імперії. Він провів анкетування серед студентів і зрозумів, що багато з них живуть у скруті. Тому він розробив різні способи, як допомагати нужденним студентам: стипендії, підтримка дітей-сиріт, одноразові премії, фінансування закордонних поїздок. Після смерті частину статків заповів для університету. У руці скульптурки Бунге та сама анкета для студентів з опитування про їхній матеріальний стан. Адреса скульптурки: вул. Липська, 18/5, Державна Судова Адміністрація.
Давид Марголін (1850-1925) був одним із найщедріших меценатів Києва. Найбільше він пожертвував на освіту. За життя був успішним підприємцем, мав неабияку інтуїцію розпочинати вдалі бізнеси. Марголін опікувався Трухановим островом: утримував пароплавну пристань і майстерні, будував школи і церкви. У руці скульптурка мецената тримає пароплав, бо саме у пароплавному бізнесі він збудував свою кар’єру. Адреса скульптурки: вул. Ольгинська 2/1. Там була квартира і офіси підприємств Давида Марголіна.
Отже, від сьогодні в Києві вже є 36 бронзових мініскульптурок проєкту “Шукай!”. Раніше відкрили котлету по-київськи, серце Амосова, велотрек, пальму, київську гривну, годинник Брульона та інші. Кожну скульптурку відвідують біля 5 тисяч людей на рік. Створені туристичні маршрути, якими кияни і гості міста гуляють і шукають мініатюри.
Читайте також: Київ в мініатюрах – 15 столичних символів
Читайте також: Мініатюрний Київ – колекція скульптурок. Частина ІІ