Київ в мініатюрах – 15 столичних символів

15:12 31.08

Який символ найяскравіше характеризує характер, вигляд та історію Києва? Київський каштан, гелікоптер Сікорського, годинник вчителя математики Києво-Могилянської Академії П’єра Брульйона чи, може, старовинні фонтани Термена? Та чи можна для такого поважного за віком та розмірами міста обрати з них один-єдиний? Ініціатори проекту “Шукай” вже нарахували їх більше трьох десятків, а майстри-скульптори втілили у бронзових мініатюрах, що нині встановлені у різних куточках міста. Згадаємо їх всі.

Київ в мініатюрах – 15 столичних символів

Котлета по-київськи (вул. Хрещатик, 15/4)

Шматочок вершкового масла, обгорнутий обсмаженим у фрітюрі до золотої скоринки ніжним курячим філе. Встромлена куряча кісточка прикрашається папільйоткою – і можна нести до столу. Хто й коли першим приготував цю страву у Києві, достеменно невідомо. Але ще на початку минулого століття ресторатори подавали її багатіям у кращих закладах міста, а потім і комуністи – іноземним гостям у “Інтуристі”. Знали котлету по-київськи й у Лондоні та Нью-Йорку. 

Файл:Міні-скульптура котлета по-київськи.jpg — Вікіпедія

Київський каштан (вул. Хрещатик, 36)

Найстарішому київському каштанові більше 300 років. За легендою, митрополит Петро Могила привіз саджанець з рідної Валахії та власноруч посадив біля Троїцької церкви, започаткувавши моду прикрашати двори монастирів та приватних садиб цим напрочуд красивим і невибагливим деревом. Нині живі каштани можна зустріти мало не у кожному районі Києва, а його зображення слугує неофіційним вказівником на київське походження того, на чому воно закарбоване. Як-то фірмовий “Київський” торт чи жетони київського метро. 

Файл:Київський каштан.jpg — Вікіпедія

Київський торт (проспект Науки, 1)

Бренд, який не втрачає популярності вже більш ніж півстоліття. Розроблений у 1956 році у цехах Київської кондитерської фабрики імені Карла Маркса торт “Київський” майже одразу став шалено популярним: він годився і на подарунок близьким людям, і на хабар чиновникам. Крім того “Київський” був чи найбажанішим гостинцем з Києва – на Москву щодня везли таку його кількість, що врешті потяг за цим напрямком почали називати тортовозом. Нині авторські права на торт належать корпорації Roshen, яка суворо охороняє рецептуру цього смачного символа Києва. За добу фабрика випускає більше 20 тонн “Київського торта”. 

Мини-скульптурка киевского торта “переехала” с Крещатика на новое место  (фото) | КиевВласть - Новости Киева и столичного региона

Київське сухе варення (Андріївський узвіз, 2д)

І ще одна радість для ласунів – не зовсім звичайне варення, рецепт якого до Києва привіз у ХVІІІ ст. швейцарський кондитер Бальї. Ягоди чи нарізані шматочками фрукти варили з медом чи цукровим сиропом, а потім, зливши рідину, підсушували на сонці чи у печі. Готові цукати посипали цукром – і фірмове київське варення готове. Його головна особливість – максимально збережений смак свіжих ягід та фруктів та неповторне поєднання природної кислоти фруктів з солодкою цукровою посипкою. Кажуть, колись сам герцог Монпансьє навідався до Києва, щоб купити кілька пудів київського варення. 

Файл:Київське сухе варення.jpg — Вікіпедія

Київський екіпаж (вул. Хрещатик, 15/4)

“Велику сенсацію справила на Подолі поява витонченого екіпажу, що жваво котився вулицями без коней”, – написала газета “Киевлянин” 10 червня 1897 року. Мине якихось років десять – і Київ охопить автомобільний бум, а життя міста зміниться назавжди. Хто нині може собі уявити київські дороги без автомобілів? Кажуть, ця мініскульптура має магічну силу: якщо її потерти, можна розраховувати на стабільне зелене світло й на столичних дорогах, і на шляху до мрії.

Файл:Київський екіпаж.png — Вікіпедія

Київський трамвай (Спортивна площа, 1)

Київ став третім містом у Східній Європі після Будапешта та Праги, де почав курсувати електричний трамвай. У день його запуску, 13 червня 1892 року, відбою не було від бажаючих покататися Олександрівською вулицею на новому виді громадського транспорту. І вже дуже скоро електричний трамвай повністю витіснив з київських доріг кінний та паровий. Маршрут №1 сполучав Царську та Олександрівську площі (Європейська-Контрактова), цю лінію обслуговували три вагони. 

Мініскульптура «Київський трамвай» - Київ

Київська плінфа (вул. Дегтярна, 6)

Обпечена цегла широко використовувалась як будівельний матеріал у Давньому Римі, Візантії та у Київській Русі. Обкладені плинфою поверхні майже ніколи не штукатурилися, створюючи своєрідний стиль оздоблення будівель. У Києві з її використанням були побудовані Золоті ворота та Софія Київська. 

Київська плінфа / Plinth brick

Київський фонтан (вул. Володимирська, 40/2)

Як би не осучаснювався зовнішній вигляд Києва, про поважний вік міста нагадують старовинні фонтани, відлиті у 1899-1901 рр на заводі Олексія Термена за проектом архітектора Олександра Шиле. Всього у місті було встановлено сім фонтанів: пять великих та два малих. Кожен обійшовся у шалені на той час 6 тис. рублів. Колись вони мали утилітарну функцію – тут містяни набирали воду, напували коней, нині ж – лише декоративну. 

Файл:Міні-скульптура Київський фонтан.jpg — Вікіпедія

Київський слоник (Майдан Незалежності, 1)

Коли ще Хрещатий парк носив назву Піонерський, на його території з’явився водограй у вигляді слона, з задертого догори хобота якого бив струмінь висотою 6 метрів. Біля нього призначали побачення, адже фігурка служила надійним орієнтиром місця зустрічі. Встановлений у 30-х роках слоник втримався на своєму місці майже півстоліття, але був демонтований, тому що зважав зведенню Арки дружби народів. Та кияни досі з ностальгією згадують колишню окрасу цього дуже популярного місця відпочинку. 

Київський слоник / Kyiv Elephant

Київський грамофон (вул. Рогнідинська, 2)

Київська грамофонна фабрика “Екстрафон” пропрацювала менше 10 років, але повністю змінила культурне дозвілля киян. Вона випускала надзвичайно високої якості платівки і грамофонні апарати. Репертуар платівок – найрізноманітніший: від українських народних пісень до оперних арій, а також циганська, грузинська й чеська музика, романси й арії з оперет. Діяла при виробництві і власна студія грамзапису. Двосторонні платівки продавалися по рублю, односторонні – вдвічі дешевше. Експропрійоване більшовиками потужне підприємство було перепрофільоване у фабрику з виготовлення вагів. 

Local Guides Connect - [Recap] Accessible 360 Kyiv Miniatures Meet-up  [Pa... - Local Guides Connect

Київська (скіфська) пектораль (вул. Хрещатик, 15/4)

Шедевр світового мистецтва, який нині зберігається у Музеї історичних коштовностей України. Золота нагрудна прикраса, диаметром 30,6 см і вагою 1150 г. Найвірогідніше вона була виготовлена грецькими майстрами на замовлення скіфського царя. Вважається найціннішою знахідкою часів скіфської доби та наряду зі скарбами Тутанхамона – головною археологічною знахідкою ХХ століття. Була знайдена у 1971 року археологом Борисом Мозолевським у кургані Товста Могила на території Дніпропетровської області. На її честь названо головну театральну премію України. “Київську пектораль” вручають щорічно у Міжнародний день театра в приміщенні Національного драматичного театру імені Івана Франка. 

Файл:Київська пектораль.png — Вікіпедія

Київський Самсон (вул. Ярославська, 58)

Зведений ще за часів Київської Русі резервуар для води, який згодом прикрасили скульптурним фонтаном у вигляді янгола з чашею та прикрили від спеки затишною альтанкою. У XVII ст. янгола змінив біблійний Самсон, який роздирає пащу левові. З вірою, що Самсон охороняє місто, кияни звертали до нього прохання про захист від будь-якого лиха. Пізніше ж, як стверджують київські краєзнавці, з фонтаном пов’язали інші сподівання: мовляв, хто нап’ється води з лева, той назавжди залишиться жити у Києві. Чи допоміг подільський водограй комусь отримати київську прописку, достеменно невідомо. Але те, що це місце вабить численних туристів, – факт! 

Аудіогід київськими міні-символами: від пам'ятника сухому варенню до  скульптури каштана — The Village Україна

Київський комп’ютер (вул. Ярославів Вал, 23)

Зібрана у 1948 році на території монастиря в Феофанії Мала обчислювальна електронна машина (МОЕМ) займала кілька кімнат і виконувала лише 3 тисячі операцій за хвилину, а отже була мало схожою на сучасний комп’ютер. Але тим не менше стала його першим прототипом. 

Киевский компьютер (Шукай!)

Золоті ворота (вул. Ярославів Вал, 21/20а)

Головна брама стародавнього Києва, що служила парадним в’їздом до міста. Її зведення почав Володимир Великий, а завершив його син Ярослав Мудрий, за правління якого над воротами виросла церква Благовіщення. Нині Золоті ворота – пам’ятка оборонної архітектури Київської Русі та одна з найдавніших споруд Східної Європи. 

Проект "Шукай!": В Киеве появились вторые Золотые ворота - Новости на KP.UA

Київський богатир Кирило Кожум’яка (вул. Електриків, 29а)

“Як затопить хату, то дим аж під небесами стелеться, а як вийде на Дніпро мочити шкури (бо він кожум’яка), то не одну несе, а дванадцять разом, і як набрякнуть вони водою в Дніпрі, то я візьму та й учеплюсь за них, чи витягне він їх? А йому байдуже: як поцупить, то й мене з шкурами трохи на берег не витягне”, – так описав легендарного богатира Кирила Кожум’яку казковий Змій, що нібито оселився біля Києва та унадився брати з киян данину молодими парубками і дівчатами. Легендарний персонаж українського епосу Змія переміг. Важливо! Біля кожної мініскульптури встановлена табличка з QR-кодом. Перейшовши за ним, можна дізнатися більш детальну інформацію про цей символа Києва і сміливо вирушати шукати наступний. 

Файл:Богатир Кирило Кожум'яка.jpg — Вікіпедія

Великий Київ у Google News

підписатися