У Києві з’явився новий археологічний музейний простір — «Надбрамна церква та експозиція «Київ X–XIII століть».
Про це розповів керівник ДІАЗ «Стародавній Київ», засновник ГО «Україна Інкогніта» Роман Малєнков.
За його словами, новий простір розташований на залишках Надбрамної церкви Михайлівського Золотоверхого монастиря, яка була збудована у XII столітті та виконувала функцію вхідної брами. У XV–XVI століттях залишки брами розібрали, і пам’ятка надовго була забута.
Археологічні розкопки, проведені у 1998–1999 роках, виявили підмурки та частину стін цієї унікальної споруди, яка слугувала брамою монастиря та виходила на Боричів узвіз. У стіні брами знайдено два склепи, один із яких містив людські останки, а з іншого боку розташована абсида церкви.
Пізніше розкоп накрили павільйоном-ротондою, планувалася музеєфікація, але про пам’ятку надовго забули. До унікального об’єкта повернулися лише з оновленням команди та діяльності ДІАЗ «Стародавній Київ».
Як зазначив Роман Малєнков, роботи зі створення нового музейного простору тривали близько восьми місяців і виконувались переважно силами волонтерів та меценатів.
Також в рамках упорядкування об’єкта неодноразово проводили толоки, до яких доєднались містяни.
При цьому бюджетні кошти використали лише на друк банерів і стендів, що становить приблизно п’ять відсотків від загальної вартості проєкту, підкреслив керівник ДІАЗ.
Сучасна музеєфікація здійснена у співпраці Інституту археології НАН України, ДІАЗ «Стародавній Київ, Київського науково-методичного центру з охорони пам’яток і, звісно ГО «Україна Інкогніта».
Було проведено повторне розчищення та консервацію фундаментів, і не обійшлося без нових знахідок. Зокрема, знайдено давньоруську цеглу-плінфу з відбитками лап давніх київських собак.
Перед випалом сформовану з глини плінфу сушили, розклавши на землі, а песики гуляли де хотіли — навіть по майбутній цеглі. Минуло вже дев’ять століть: від тих собак не лишилося й кісток, а їхні сліди збереглися крізь віки.
Наразі облаштовано експозицію з археологічними артефактами, реконструкціями та інформаційними стендами.
Проєкт став прикладом громадської участі та меценатської підтримки, адже більшість робіт виконано без державного фінансування.
Новий музейний простір має стати важливим туристичним і освітнім центром столиці, інтегруючи археологічну пам’ятку у сучасний міський простір та підкреслюючи безперервність київської історії.
Офіційне відкриття заплановане на 18 травня, у день заснування ДІАЗ «Стародавній Київ».
Читайте також: KOZAK SYSTEM дасть великий концерт просто неба у Києві
Нагадаємо, у Музеї просто неба влаштують теплу родинну подію до Дня матері.