“Проект Кешер”, який займався створенням видання Гаґади, збагатив його публічними цитатами сучасних українських лідерів, громадських діячів, митців і поетів – Святослава Вакарчука, Ліни Костенко, Оксани Забужко, Семена Глузмана.
Ми вирішили створити україномовну Гаґаду, оскільки після повномасштабного вторгнення росії стало очевидно, що тематика Гаґади є вкрай важливою для боротьби за екзистенційну свободу в Україні. Сподіваємося, що це стане поворотним моментом в історії українського єврейства. Українські євреї потребують доступу до єврейської духовної літератури українською мовою”, – сказала Керін Гершон, генеральна директорка “Проекту Кешер”, Нью-Йорк.
Переклад з івриту виконала фахівчиня з єврейської історії, культури, музики та літератури Міхаль Стамова. Авторкою ілюстрацій в Гаґаді “За нашу свободу” є Зоя Черкаська-Ннаді – ізраїльська художниця українського походження.
Під час читання Гаґади заведено співати пісні, тому випуск Гаґади супроводжується музичною складовою, створеною у традиції клезмерських колективів та сучасного естрадного й канторського співу. Пісні у ній вперше перекладено українською.
За нашу свободу” – це та назва, яка поєднує зараз і українців, і мешканців держави Ізраїль. Наші країни у 21 столітті знов зіткнулися з жорстокістю війни, проте наші народи вперто б’ються за волю та незалежність. Створюючи цю Гаґаду, ми хотіли передати частину сміливості, виклику та сили, яка міститься у Великій історії визволення, і головне – віру у перемогу та свободу”, – коментує Влада Недак, директорка “Проекту Кешер в Україні”.
За даними Асоціації єврейських організацій та громад України до початку повномасштабної війни на території нашої країни проживало понад 300 тис. осіб єврейського походження. В Україні вся література, зокрема духовна, перекладалася виключно російською, а єврейські громади були майже 100% російськомовні.
Раніше “ВК” розповідав, що досі православні християни святували Великдень після єврейського свята Песах.