Наперекір батьковій волі
Саша, близькі називали його саме так, був найстаршим сином у сім’ї небагатого банківського службовця Ар’є Файнзильберг. Знаючи, як важко даються гроші, батько хотів, щоб четверо його синів опанували надійні професії, які були б затребувані у всі часи. Саме тому уже в Одесі він хотів відправити дітей до комерційного та ремісничого училищ, але службовців з них так і не вийшло.
Олександр стає художником і його роботи публікуються в одеських журналах. Молодший Михайло бере приклад з брата і теж починає займатися образотворчим мистецтвом. Ілля захоплюється літературою, і тільки найменший — Беньямін, на радість татка, стає інженером-топографом. Щоправда, в майбутньому і найменший син проявить неабиякі здібності, досі ніхто не може твердо сказати, скільки мов він знав: чи-то п’ятнадцять, чи-то двадцять.
Читайте також: Кіно і люди: ТОП-10 цікавих фактів про перші фільми у старому Києві
Плутаниця з іменами
Троє з братів Файнзильберг стали відомими, але встановити їх тісний родинний зв’язок не так і просто. Адже тільки скромний інженер Веніамін залишив собі ім’ я, яке отримав при народжені та прізвище батька. Решта змінили єврейські імена та взяли собі звучні творчі псевдоніми.
Саул стане називати себе Сандро Фазіні, його молодший брат Мойше-Арн називатиме себе Михайлом, а псевдонімів матиме аж два — МАФ або Мі-фа. Нарешті третій, і напевно найвідоміший брат, Ієхієл-Лейб стане Іллею Ільфом, у 1928 році побачить світ перша спільна робота І.Ільфа і Є. Перова — «Дванадцять стільців», яка з блискавичною швидкість стане класикою.
Цікаво, що згідно однієї з версій, прототипом Остапа Бенрера був саме Сандро Фазіні, якого в родині називали «одеським апашем».
Читайте також: Христос народився! Історія Різдва католицької громади Києва
Багатогранний талант
Сандро Фазіні проявив себе як художник в широкому розумінні цього слова. Він працював одразу в декількох стилях: класична графіка, авангард, модерн та кубізм. В газеті «Перо в спину» його захоплення кубізмом жартома пояснювалося так: «в дитинстві, через недогляд няньки, вдарився тім’ям об кубики».
Фазіні звертає свою увагу ще й на фотографію, за однією з версій, він навіть встиг попрацювати фотографом у революційному Петрограді. До всього, Фазіні пробує себе ще й на літературній ниві — пише вірші. Але після публікації декількох перших іронічних віршів припиняє працювати зі словом.
Читайте також: Київські традиції на Варварин день: «і перстеник у Варвари невістці дістала»
Поруч з Пікассо
В 1922 році Фазіні покидає батьківщину і вирушає до США. Але у Парижі він одружується з одеситкою Азою і вирішує залишитися у столиці Франції. Тут він досить швидко стає відомим у творчих колах, оселяється на Монпарнасі, захоплюється новими стилями: сюрреалізмом та абстракціонізмом.
Роботи Фазіні виставляються у відомих Салонах та у приватних галереях, їх «сусідами» стають полотна визнаних геніїв Пабло Пікассо та Пауля Клее.
Читайте також: Святковий марафон у старому Києві: ворожба, епідемія, побиття посуду та не комуністична зірка
Фотографія як мистецтво
Найприбутковішою справою, якою займався Фазіні у Парижі, стала фотографія. Саме вона принесла йому славу — світлини публікувалися в ряді відомих журналів, за підписом «Al Fas». Авторський стиль Фазіні дещо вирізнявся з-поміж інших, адже майстер підбирав особливий ракурс: віддавав перевагу зйомці з верхньої точки.
До того ж рекламна фотографія приносила прибутки та давала змогу подорожувати Європою, цю можливість Фазіні цінував чиненайбільше. У 1937 році світлини Сандро Фазіні демонструвалися на Міжнародній виставці в Парижі.
Читайте також: Об’єднані Лук’янівською тюрмою: Богомолець, Петлюра, Рильський, отець Олександр
Остання країна
Біографі Сандро Фазіні майорить переїздами та різними країнами, народившись в Україні, він полонив своїм талантом Париж, любим подорожувати Європою, до останнього планував перебратися жити у США. Але останню країною в його житті стала Польща.
У 1942 році 13 тисяч євреїв, які жили в столиці Франції та її околицях, арештували нацисти та доправили спочатку в концтабір Дрансі, а потім у концтабір Аушвіц у Польщі. Серед арештованих був і Сандро Фазіні з дружиною, обидва загинуть у таборі смерті в 1944 році.