Про це у відеозверненні з нагоди 7-ї річниці Євромайдану розповіла генпрокурор Ірина Венедіктова.
Вона нагадала, що під час Революції Гідності загинули 78 цивільних осіб і 13 правоохоронців. У протистоянні загалом постраждало більше 2,5 тис. осіб, з них понад 2000 визнано потерпілими у кримінальних провадженнях.
За словами Венедіктової, цьогоріч справи Майдану перейшли до нового органу слідства – в січні був створений спеціальний підрозділ у Державному бюро розслідувань, що продовжив встановлювати істину щодо злочинів вчинених у зв’язку із масовими протестами в 2013-2014 роках.
Наразі прокурори Департаменту у справах Майдану Офісу Генпрокурора здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у 60 кримінальних провадженнях, що охоплюють понад 4300 епізодів правопорушень. Також у судах першої інстанції забезпечується підтримання публічного обвинувачення у 86 судових справах стосовно 176 осіб”, – сказала вона.
Як зауважила генпрокурор, з початку 2020 року повідомлено про підозру 37 особам, серед яких 26 правоохоронців, троє суддів і 8 цивільних осіб.
За інформацією глави ГПУ, суди заочно обрали запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою 27 підозрюваним, з яких 22 колишні правоохоронці, 4 колишні високопосадовці і одна цивільна особа. У тому числі за клопотаннями прокурорів обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою експрезиденту за підозрою в узурпації влади та колишнім голові Служби безпеки, міністру оборони та міністру внутрішніх справ, яким інкримінується організація у період з 18 по 20 лютого 2014 року умисних вбивств, замахів на вбивства учасників масових акцій протесту в центрі Києва та терористичного акту.
Такі рішення суду дають стороні обвинувачення процесуальну можливість після завершення всіх процедур, пов’язаних з апеляційним оскарженням, розпочати стосовно цих ексвисокопосадовців процес екстрадиції та звернутися до суду за дозволом на здійснення спеціального досудового розслідування”, – пояснила Венедіктова.
Вона нагадала, що з початку року прокурори вже отримали дозволи суду на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно 5 колишніх бійців “Беркуту”, які підозрюються у вчиненні 20 лютого 2014 року умисних вбивств 48 осіб та замахів на умисні вбивства 80 осіб, терористичного акту та інших злочинів.
Також прокурори отримали перше рішення щодо заочного судового розгляду у справах Майдану.
Ми одержали дозвіл суду на спеціальне судове провадження у справі за обвинуваченням “беркутівця” у перевищені влади та службових повноважень під час подій 1 грудня 2013 року біля Адміністрації президента України на вулиці Банковій у Києві”, – сказала Генпрокурор.
Окрім того, додала вона, обрано запобіжний захід цивільній особі, яка підозрюється у вчиненні 20 лютого 2014 року на майдані Незалежності із використанням вогнепальної зброї вбивства співробітника спецпідрозділу міліції та військовослужбовця військової частини МВС, а також замаху на життя військовослужбовця Внутрішніх військ.
Загалом цьогоріч прокурори Департаменту у справах Майдану скерували до суду 19 обвинувальних актів щодо 25 осіб, серед яких 6 суддів і 13 правоохоронців, поінформувала Венедіктова.
За її словами, від початку розслідування справ Майдану прокурори направили 110 обвинувальних актів стосовно 206 осіб. Наразі набули законної сили обвинувальні вироки стосовно 21 особи. Водночас за процесуального керівництва прокурорів обласних прокуратур у провадженнях цієї категорії скеровано до суду 106 обвинувальних актів стосовно 123 осіб. Наразі набрали законної сили обвинувальні вироки стосовно 24 осіб.
Читайте також: Лицарі духу: кому присвячені поштові марки до Дня Гідності
Нагадаємо, напередодні 7-ї річниці Революції Гідності слідчі прийшли з обшуком у Національний музей Революції Гідності у той момент, коли там відкрили і проводили міжнародний форум. Правоохоронці заперечують політичний мотив і стверджують, що справа стосується розкрадання грошей на будівництво меморіалу Героїв Небесної Сотні.