Василь Бородай – автор , тематичних композицій, портретів, створені ним пам’ятники стали візитівками не лише українських міст. Так, наприклад, у Нью-Йорку і Білому Борі (Польща) встановлені його пам’ятники Тарасові Шевченку.
Рід майбутнього скульптора мав козацьке коріння, походив з села Жовніне (нині Черкащина). Батько Василя Бородая – Захар був листоношею, але людиною творчою і малював з дитинства, а в юності доля звела його зі збирачем старожитностей, відомим вченим, археологом Дмитром Яворницьким. Творча атмосфера в родині Бородаїв передалася і Василеві.
З дитинства він мав хист до малювання, але через певні обставини вступив до фабрично-заводського училища, щоб отримати спеціальність токаря. Декілька років працював за фахом, але потяг до художньої творчості переміг і він вступив до художнього училища, яке закінчив з відзнакою. Був учасником Другої світової війни.
Навчався у Київському художньому інституті. Працював у галузі станкової і монументальної скульптури. Сім років був ректором Київського художнього інституту, 14 років -головою правління Спілки художників України.
Його станкові твори пронизані тонким ліризмом, глибиною психологічних характеристик.Він мав здібності до образного мислення і чудове відчуття об’єму, форми.
“Я знаю справжні людські емоції і можу виліпити їх з глини”, – говорив Василь Бородай.
Одним з основних монументальних творів Бородая є монумент Батьківщині-Матері в меморіальному комплексі Національного музею історії України у Другій світовій війні. Автором проєкту був Євген Вучетич, який помер у 1974 р. і роботу над монументом продовжив Василь Бородай, з великою командою скульпторів. Над цим комплексом Бородай працював протягом семи років.
Мало хто знає, що фігура жінки символізує не тільки Перемогу. Вона – своєрідний пам’ятник видатній українській скульпторці Галині Кальченко, яка померла у 49 років від раку. Василь Бородай неодноразово розповідав, що обличчю Батьківщини-Матері навмисно надав риси талановитої колежанки. Щоправда, ніс скульптури довелося подовжити, інакше знизу виглядав би сплюсненим. Партійне керівництво зажадало також збільшити статуї груди – праві, мовляв, чомусь менші, ніж ліві. Бородай не погодився. Коли жінка піднімає руку вгору, пояснив він, груди розтягуються і стають візуально меншими.
Мистецький доробок скульптора – результат більш ніж 50-річної творчої праці. Зокрема, саме Бородай створив пам’ятник Миколі Щорсу у Києві (у співавторстві, 1954; демонтований 9 грудня 2023), Лесі Українці в Міському парку Києва та Засновникам Києва у Києві (1982).
Мешкав у Києві в будинку на вулиці Великій Житомирській, № 8 а, квартира № 14.
Помер у Києві 19 квітня 2010 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а). Скульптором став і онук Василя Бородя, теж Василь.