Про це пише ВВС Україна.
Цю жінку звали Ірина Фількіна і, як вважають, росіяни вбили її рік тому – 5 березня 2022 року. Тіло 52-річної Ірини знайшли разом з іншими убитими на узбіччі дороги.
“Для мене 5 березня настав кінець світу”, – каже старша сестра Ірини, 60-річна Світлана Сафонова, ридаючи біля її могили на кладовищі на околиці Бучі.
“Одна справа, коли хтось помирає після тривалої хвороби і його ховають. Інша справа, якщо когось вбивають несподівано й безпричинно”, – додає вона.
Про смерть сестри Світлана дізналася від своїх племінниць, дочок Фількіної. Знайти її тіло зокрема допомогли фотографії, які поширилися в інтернеті.
Доньки Ірини заснували благодійний фонд “Мама Іра” для збору коштів для дітей, які постраждали від насильства в Бучі.
Світлана регулярно відвідує могилу сестри на одному з п’яти нових кладовищ, які, за словами місцевих жителів, з’явилися протягом останнього року для поховання загиблих на війні.
Мер Бучі заявив, що російські війська вбили у місті понад 400 мирних жителів, деяких із яких розстріляли зі зв’язаними за спиною руками.
За словами родичів Ірини, російські військові застрелили її, коли вона їхала додому на велосипеді.
Її вбили на вулиці Яблунській, яка майже місяць була лінією фронту під Києвом. Російські штурмові частини десантників намагалися звідси прорватися в Ірпінь і далі вийти до Києва. Спроби були марними, і росіяни, зазнавши великих втрат у живій силі та техніці, втекли у Білорусь.
Але для жителів Яблунської цей місяць виявився по-справжньому кривавим.
Кадрові російські військові розстріляли на цій вулиці понад 60 цивільних, а також вбили полонених тероборонівців.
Після деокупації Бучі, на початку квітня минулого року, фото загиблих мирних жителів почали поширюватися в інтернеті, й саме там фото руки Ірини побачила жінка, яка зробила їй той яскраво-червоний манікюр.
“Це був звичайний вечір, – згадує Анастасія Субачова, жителька Бучі, після початку війни переїхала до Вільнюса, де зараз живе і працює в салоні краси.
“Я гортала свою стрічку в інстаграмі і побачила пост із фотографіями Ірини та фотографією руки. В мене зупинилося дихання”, – розповіла вона журналістам Reuters.
Раніше Субачова опублікувала фото, на якому усміхнена Фількіна демонструє свої щойно нафарбовані нігті. Чотири були червоними, а на п’ятому було маленьке фіолетове сердечко, обрамлене сріблястим лаком.
“Я переглядала нашу переписку й порівнювала фотографії, які я зробила сама, зі знімком з інтернету. І це була вона. Я почала кричати … Я плакала, обійнявши свою матір. Мені було дуже порожньо і боляче”, – згадує Субачова.
Вона розповіла, що Ірина, яка працювала операторкою котельні у торговельному центрі в Києві, хотіла опанувати професію візажистки, і брала в неї уроки.
Жінки потоваришували, і Субачова каже, що старша подруга надихнула її жити повним життям.
“Коли я думаю про неї, мені хочеться посміхатися”, – сказала вона.
На запитання, що означає для неї 24 лютого, перший день повномасштабного російського вторгнення, Субачова відповіла після довгої паузи:
“Це день, коли Бог помер… Це був день, коли моє життя вкрали. 24 лютого – це день, коли життя забрали у всіх українців, але ми намагаємося його повернути”.
Нагадаємо, увесь світ спостерігав за трагедією у Бучі. Тіла людей продовжували знаходити в місті, як і свіжовикопані могили. Так, у Бучі виявили тіла шести вбитих і спалених орками людей: ідентифікувати поки що неможливо (18+)