Мапа, смартфон, зручний одяг та мінімум речей в дорогу. Піший шлях Camino Podolico прямує з Вінниці до Кам’янця-Подільського. Учасники мандрів долають 250 км лісовими дорогами, полями та поруч з річками регіону. Ночують – де припаде. На шляху є умовні міні-готелі для подорожувальників, проте можна домовлятися і з місцевими людьми. Харчі – також учасники маршруту самотужки купують у дорозі або беруть з собою у наплічник. В літню пору стежками святого Якова вирушають сотні охочих – групами або на одинці.
Серед таких паломників Світлана Гордійчук. Вона спочатку сама подолала шлях між двома містами, а згодом – стала гідом для інших.
Кинула керівну посаду в фармі заради розвитку туризму Camino Podolico Вінниччина, – пише Світлана про себе у соцмережі. – Гідеса – це не просто “провести маршрут”. Це про витривалість. Відповідальність. І вміння вести людей, коли їм складно
Мандрівники можуть пройти шлях за 14-16 днів у пішо або ж веломандрівкою. Світлана провела 16 походів цим маршрутом, тоді як вперше з подругами у 2024 році пройшла за 8 днів.
Вінничина має дуже гарну природу та костели. Мені подобається костел XVIII століття в селі Межирів, який, на жаль, руйнується, а також костел святої Анни у місті Бар, – ділиться Світлана. – Хмельниччина більш рельєфна, тобто річок менше. Дуже цікава ділянка Зіньків, Проскурівка, Маліївці. Люди в цих селах розвивають зелений туризм
На завершенні маршруту учасники отримують дипломи про подолання шляху. Такою під час візиту до міст, зазначених на карті, роблять відмітки за допомогою смартфонів. А хто любить розповідати про сфої пригожи, фотографують на різних локаціях шляху – на природі, під час зустрічей з людьми, зі смаколиками, якими пригощають у селах та, звичайно, біля гарних храмів та знахідок архітектури.
Що варто взяти з собою, вирушаючи в дорогу
- Альтернативні зарядки до смартфону – аби за потреби бути на зв’язку
- Замість консерв – сублімати їжі. Вони менше важать у наплічнику та більш комфортні для шлунку, який і так має навантаження в дорозі
- Замість парасолі – дощовик. Також – для зручності та комфорту
- Замість наметів та спальних мішків – контакти людей та місцин, де можна переночувати в теплому ліжку
- Трохи готівки окрім грошей на картках – бо в сільських магазинах може не бути касових апаратів
- Кількість шкарпеток – вдічі більша, аніж днів у дорозі. Бо можете промочити ноги, натерти взуттям або банально змерзнути та забруднити швидко
- Одяг – який не шкода викинути
Між іншим, учасники подібних мандрів мають традицію – викидати черевики після подолання шляху. Відтак, доведеться прихопити з собою додаткову пару взуття. Між іншим, не все необхідно нести з собою – адже в сучасних реаліях, коли в різних куточках країни працюють поштові сервіси, можна відправити собі додаткову сумку, скажімо, на Нову пошту та поповнити запас необхідного.
