Працювати на ентузіазмі — бути Бортницькою станцією аерації
БСА — єдині очисні споруди стічних вод для Києва та 15 прилеглих міст Київщини. Насправді — це 150 га території, без урахування 270 га мулових полів. Сюди надходить вода на ретельну очистку, щоб знову “повернутися”, але у Дніпро. На очисних спорудах працює близько 600 осіб. Всі вони точно знають лайфхаки про очистку води. Працює Бортницька станція 24\7 без права на зупинку.
Станція — це три блоки очищення стічних вод, три цехи обробки осадів та допоміжні цехи. Вона давно вже стала раритетом, бо перший блок закладено ще у 1962 році! Тож підприємство потребує модернізації, яку обіцяють чиновники з року в рік, але жоден із них досі не розпочав апгрейд. І команда БСА ввімкнула режим “очікування” та працює виключно на максимальному ентузіазмі.
Керувати насосною станцією — запускати весь процес
Дмитро Петрович — начальник КНС Позняки, яка приймає стічні води Лівобережжя. Він 25 років присвячує себе цій роботі! Розпочинав із інженера, а сьогодні чоловік “керує” насосною станцією, команда якої — 56 людей.
КНС Позняки “качає” стічні води до головних споруд 1,2 та 3 блоку. “Наша робота полягає в перекачці стічних вод із Києва та сусідніх міст. Кожного дня до БСА вода надходить на очистку від 700 тис. до 1 млн м3 на добу. Все залежить від сезону. Звісно, ми справляємося з навантаженням, бо нас 14 в одній зміні”, — каже Дмитро Петрович.
Уся стічна вода Києва надходить у камеру — це її перша точка. І вона знаходиться на локації насосної станції.
З неї розпочинається старт очистки стічних вод! “Пізніше вона “прямує” насосами на решітки грабельного відділення, де її утилізують від сміття”, — каже Дмитро Петрович. Але про це згодом!
“Офісного” робочого місця як такого у чоловіка немає, бо він модерує весь цех. Часто буває у машинному залі, де розташовані 7 насосів, які перекачують стічну воду. Так локація виглядає і має 21 метр вниз.
А ви думали, яке робоче місце героїв у БСА? :)
До слова, на насосній станції шум, напружена атмосфера. Єдине, що викликало позитив — кольорова маска керуючого!
Це точно не той “офіс”, де можна абстрагуватися…
Начальник не лише професіонал у питаннях очистки води, а й відповідальна людина. “Зранку я мушу дати завдання людям, бо день керуючого починається не з кави! Звісно, є інженери, які теж моніторять процеси, але я мушу проконтролювати справи, які потребують виконання”, — каже чоловік. До слова, поки Дмитро Петрович проводив екскурсію репортеру “ВК”, він все ж одним оком підглядав за роботою команди.
Дмитро Петрович зізнався, що марить своєю роботою. “Мені важко сказати, що подобається найбільше у роботі. Я вже за 25 років звик, але найголовніше, що відчуваю під час роботи — те, що виконую важливу місію. Адже вода як повітря, без неї — ніяк!”, — каже чоловік.
Бути інженером грабельного відділення — розуміти важливість професії
Дмитро Володимирович працює інженером грабельного відділення. Гордий, що виконує важливу справу для киян, але і не приховує, що інколи хотілось б бажати кращого. Уявіть, по факту — основна робота чоловіка — “контролювати” сміття, яке приходить зі стічними водами усього Києва.
У грабельному відділенні відбувається процес механічної очистки води, яка поступає на 2 блок, і частково на 3. Тобто, сміття, яке дійшло з водою мають утилізувати. Це і є основне завдання цеху! Тепер ви розумієте, яка кінцева локація речей, які ви випадково викинули в унітаз чи каналізацію…
Логістика очистки води на граблях не проста — тут ціла еко-схема! Спочатку поступає вода, потім на граблях затримується сміття з усього Києва. Запах ще той! Опісля воно випадає в компрес. Його зневоднюють та поміщають у бункер з відходами, а потім доставляють на задов “Енергія” на спалювання.
За добу назбируєтьсяя 8-9 тон сміття.
“За час роботи у грабельному відділенні бачив сміття, яке завгодно: резина, автомобільні деталі, одяг. Мене вже нічого не здивує, навіть, “цікавий” запах, який супроводжує стічні води та відходи”, — каже чоловік.
Запах тут і справді контрастний, якщо порівнювати зі свіжим повітрям. Дмитро Володимирович каже, що за день до нього неможливо звикнути, потрібні роки. А працівники БСА вже навчилися вимикати режим “нюх” у грабельній локації.
Працівники грабельного відділення працюють цілодобово у 4 зміни, в одній — 8 людей. “Наше відділення активне 24/7 і “вимикати” його заборонено. А якщо все ж зупинимо, то будемо всі плавати”, — сміється Дмитро Володимирович.
Бути оператором аеротенків — розуміти воду на “ти”
Наталія Василівна працює оператором аеротенків у БСА вже 13-тий рік. Жінка має свої традиції на роботі, які зрозуміють лише оператори — моніторинг 6-ти аеротенків. А це 130 метрів, які потребують контролю зранку, обідом і ввечері.
Основна задача аеротенків — пропустити через себе стічні води і максимально їх очистити. В аеротенку містяться мікроорганізми, які біологічно очищають стічні води. Щоб ці “організми” функціонували — їх насищають повітрям. Саме через це аеротенки часом схожі на пінну вечірку. Принаймні так жартують у команді.
“Як день розпочнеш, так його і проведеш” — це про робочий процес Наталії Василівни. Жінки зміна стартує на аеротенках, ними і завершується. Оглядає вона їх не сама, а ще з 2-ма операторами.
“Командна робота — понад усе. Звісно, одній було б складно швидко 6 аеротенків промоніторити”, — каже працівниця.
Якщо все ж знаходять відхилення від норми, наприклад, порив, то на допомогу приходить змінний інженер, який з командою ліквідує проблему. Як то кажуть, один за всіх і всі за одного! До слова, очищення на аеротенках — один із останніх процесів перед тим, як воду “злиють” у Дніпро!
Зауважте, оператори мають слідкувати 24/7, щоб працювали мішалки, не було сміття та поривів на трубопроводах. Процес має бути безперервним, тому жінкам не раз доводилося працювати у власний день народження чи Новий рік. Не перепона їм і сильні зливи. Погодьтеся, їх робота вимагає сильного ентузіазму та стійкості!
Дивіться відео з Бортницької станції аерації з висоти пташиного польоту просто зараз! Тут справді працюють герої.
Читайте також:
1 день з життя трамвайного депо: лофт із історією та жінки, які люблять водити трамваї
Що приховує ескалатор на Хрещатику і куди веде його 50-ти метровий тунель
Машиніст метро про несподівані готелі, казуси в тунелях та любов із 25-річним досвідом на “Дарниці”
Кілька фактів про київський фунікулер та його героїв, яких ви точно не знали