Павло Попович народився в селі Узин Київської області.
Його дитинство та юні роки не відрізнялися від однолітків: семирічна школа та ремісниче училище м. Біла Церква (1947). Та він став одним із небагатьох, хто цілеспрямовано крокував до мрії, яка народилась ще в дитинстві: стати льотчиком і обов’язково – винищувачем.
Здійснилась вона 1954 р., коли Павло закінчив військове авіаційне училище. Він мав хорошу фізичну, технічну та військову підготовку, тож коли в 1959 році йому запропонували взяти участь у виконанні важливих і небезпечних польотів, не вагаючись погодився.
Пройшов жорсткий відбір, і у березні 1960 р. його включили до першого складу загону космонавтів.
12 серпня 1962 року, вперше в історії, українець Павло Попович стартував у космос на кораблі “Восток-4”, на якому 48 разів облетів навколо Землі.
Цей політ був знаковим ще й тому, що тоді вперше було встановлено радіозв’язок по лінії “космос-космос” із кораблем “Восток-3”, який стартував днем раніше під керівництвом Андріяна Ніколаєва.
На відміну, від суворого Андріяна, Попович не боявся проявляти людські почуття навіть під час виконання завдання.
Під час ефіру Павло Романович почув голос Ніколаєва:
– “Беркут” (таким був позивний Поповича), я — “Сокіл”…
У відповідь, замість офіційного звертання, Андріян почув Поповича, якого просто переповнювали емоції:
– Андрюшо, я чую тебе! Добре чую…
Ніколаєв, який славився винятковою дисциплінованістю, аж розгубився:
– Який я Андрюша? Я… — “Сокіл”…
А ще Павло Попович вперше під час орбітального польоту дав справжній космічний концерт.
На прохання конструктора, українця Сергія Корольова, Попович заспівав на орбіті українську пісню “Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…”, причому злегка актуалізував текст народної пісні.
Він, зокрема, перефразував твір на слова українського поета-романтика XIX століття Михайла Петренка і заспівав: “… ось я сокіл, і ось я літаю!”.
Українська мелодія звучала одночасно і в космосі, і на Землі – оскільки Корольов підспівував Поповичу в той момент по радіозв’язку.
30 вересня 2009 року в Гурзуфі серце Поповича перестало битися… Поховали його на Троєкуровському кладовищі в Москві.
Читайте також:
Нагадаємо, у Києві перейменовано вулицю на честь Космонавта Поповича.