Дайте спокій! — Анатолій Луначарський
Лук’янівський тюремний замок переживав різні часи і різні режими, був в його історії і досить ліберальний. Послаблення на долю ув’язнених випали у 1900 році, коли заклад очолив Василь Новицький.
Він мав на меті вислужитися за всяку ціну і обрав своєрідну тактику — спочатку арештовував, а потім з’ясовував чи варто було. Через це тюрма наповнилася людьми, багато з яких могли виявитися невинними та ще й представниками привілейованого класу.
Наглядачі вирішили не ризикувати дурно — зробили «обслуговування» у тюрмі ввічливішим (ув’язнені навіть могли замовити собі їжу з ресторану). Двері всіх камер відчинили і затримані могли вільно пересуватися тюрмою. Серед них було багато «політичних» і Лук’янівський тюремний замок перетворився в арену палких дебатів.
Читайте також: ТОП-7 кумедних фактів з історії Київського університету: лицарі науки, революціонери і шанувальники дівчат
У тому ж таки 1900 році за ґрати потрапив Анатолій Луначарський. Він знав, що на нього чекає заслання і, певно, розцінював перебування у Лук’янівці як відпочинок. Але гості з інших камер не давали йому спокою, постійно втягуючи у дискусії. Врешті-решт майбутній 1-й народний комісар освіти РРФСР звернувся до тюремників з вимогою зупинити потік візитерів:
«Я в одиночній камері, можу ж я хоч трошки бувати один і почитати!».
Читайте також: Не вічна пам’ять: вожді, яким більше немає місця в Києві
Заочне сусідство — Фанні Каплан
У 1906 році в одному з номерів «Купецького» готелю пролунав вибух. Розслідування з’ясувало, що трагедія сталася через необережність двох анархістів: Фанні Каплан та її коханця Віктора Гарского, які готували вибухівку для теракту. Планувався замах на вбивство генерал-губернатора Володимира Сухомлинова.
Віктор Гарский загинув на місці, а поранену Фанні Каплан, яка намагалася втекти, арештували і доправили до Лук’янівки. На цьому кар’єра терористки могла припинитися, адже суд приговорив її до страти. Однак, на той момент дівчина була неповнолітньою, тому вирок замінили на довічну каторгу.
Саме пом’якшення покарання і зробило можливим ще один замах на вбивство, який Каплан вчинить вже у 1918 році, але цього разу об’єктом переслідування стане Ленін. Цікаво, що Лук’янівська тюрма заочно поєднає Каплан з родичами її майбутньої жертви: братом Леніна — Дмитром Ульяновим, та його сестрами Анною і Марією, які теж відбували покарання тут.
Читайте також: «Люди втрачали розум, намагалися покінчити з собою. Київ потонув у трупному смороді». Спогади очевидців про Бабин Яр
Найгучніший процес в імперії — Мендель Бейліс
20 березня 1911 року було знайдено тіло 12-ти річного хлопчика Андрія Ющинського, а 22 липня за обвинуваченням у вбивстві заарештували єврея Менахема Менделя Бейліса. Його доправили до Лук’янівського тюремного замку та відкрили справу, якій судилося стати однією з найгучніших в тодішній імперії.
Газетні публікації, а з ними і громадська думка, розділилися на два непримиримих табори: одні звинувачували Бейліса, а з ним і всіх євреїв, у ритуальних вбивствах, інші ж встали на його захист. Прихильники Бейліса наголошували на тому, що варто припинити своєрідну моду «списувати» всі найжахливіші злочини на євреїв. У 1912 році справа набула міжнародного резонансу, представники еліт Німеччини, Англії та Франції публічно заявили свій протест та стали на сторону обвинувачуваного.
28 жовтня 1913 року суд виніс виправдальний вирок, Менделя Бейліса звільнили з-під варти. Загалом у Лук’янівському тюремному замку в’язень з міжнародною славою пробув біля двох років. Цікаво, що одним з експертів судового засідання був отець Олександр Глаголєв, який скоро теж стане недобровільним «гостем» тюрми.
Читайте також: На святому місці: що сьогодні там, де були храми?
Передачки для покійного — Олександр Глаголєв
Головною причиною будівництва Лук’янівського тюремного замку була нестача місць, планувалося, що нова зразкова тюрма стане більш комфортабельною для ув’язнених. Але, майже, від самого першого дня свого існування Лук’янівка була переповнена. Одним з найжорстокіших років в її історії став 1937-й.
Обшук у настоятеля церкви Миколи Доброго провели в ніч з 19 на 20 листопада 1937, тоді ж його арештували і доправили до Лук’янівської тюрми. З цього моменту сліди отця Олександра на довго загубляться, сім’я не матиме жодного уявлення про його долю. Але, без надії сподіваючись на краще, невістка аж до 1941 року носитиме в тюрму передачки, які в неї охоче братимуть.
А в 1944 році рідні отримують офіційну відписку про те, що Олександр Олександрович помер у тюрмі 25 листопада 1937 року від серцевого нападу. Тільки у 1997 році розсекретять справу Глаголєва, якого обвинувачували у активній участь в антирадянській організації церковників. В цій справі не буде жодного протоколу допиту, хоча стане відомо, що допитували із застосуванням тортур отця Олександра щонайменше вісім разів.
Читайте також: Михайло Булгаков, Іван Франко, Микола Гумільов та Анна Ахматова – всі вони вінчалися у Києві
Олександр Глаголєв був другом сім’ї Булгакових, саме він у 1915 році вінчав у церкві Миколи Доброго Михайла Булгакова та Тетяну Лаппа. Він же є прототипом героя роману «Біла Гвардія» — отця Олександра.
В’язнем Лук’янівської тюрми був і власник будинку, в якому Булгакови винаймали квартиру, (прототип Василіси) — Василь Листовничий. Його арештували в 1919 році і майже одразу розстріляли, на стіні камери зберігся напис: «У ніч на 31 липня 1919 року без звинувачення, суду і слідства розстріляний цивільний інженер В. П. Листовничий».
Читайте також: Хобі сім’ї Терещенків, яке стало культурною спадщиною киян
Українські політики, діячі мистецтва та науки
Голова Директорії УНР Симон Петлюра свого часу розійшовся у поглядах з українським політичним діячем та письменником Володимиром Винниченко, але їм обом судилося випробувати себе на міцність у Лук’янівці. Винниченко відбував ув’язнення в 1906 році, а Симон Петлюра потрапив за ґрати у 1918-му. А Голова Центральної Ради УНР Михайло Грушевський провів у камері чотири місяці в 1914 році.
Читайте також: 126 років із дня народження генія. Олександр Довженко називав Київ “убогим” і водночас мріяв про нього
Не тільки політики, але й люди мистецтва ставали в’язнями. Відомий український письменник Максим Рильський провів майже рік у камері (був заарештований 1931 року). У Лук’янівці почнеться і трагічна історія переслідування режисера Сергія Параджанова.
З Лук’янівською тюрмою пов’язана ціла низка імен видатних людей, що за різних обставин та з різних причин вимушені були проводити час в камері, а багато хто з них знаходив тут і смерть. Однак були й ті, для кого Лук’янівка стала не останньою, а першою сторінкою в житті.
Читайте також: Київська опера: легенди, міфи та криваві драми
Так, в 1881 році у Лук’янівській тюрмі народився син Софії Прісецкої — Олександр Олександрович Богомолець. Йому судилося стати одним з найвидатніших українських вчених, академіком, президентом Академії наук, лауреатом Сталінської премії, побачить маму лише раз в житті, коли йому буде 10 років.