На святому місці: що сьогодні там, де були храми?

Автор: Тетяна Ніжинська
11:15 21.08

Так звана «безбожна п’ятирічка», в ході якої більшовики активно розбирали, перепрофілювали та підривали храми, назавжди змінила обличчя Києва. Десятки храмів залишилися лише в пам’яті киян та на рідкісних світлинах. Сьогодні, прогулюючись містом, можна навіть не підозрювати про те, що колись на цьому місці стояла церква.

На святому місці: що сьогодні там, де були храми?

Церква Святої Рівноапостольної Марії Магдалени на Шулявці — ліцей № 142

Друга половина ХІХ століття ознаменувалася для Києва розвитком околиць. Не виключенням став і район Шулявки. Тут селилися здебільшого небагаті люди: ремісники і робітники. Керманичі міста підрахували, що в новому районі знаходиться близько 350 прихожан, яким необхідна районна церква.

Рішення про будівництво ухвалили доволі швидко у 1883 році, але виникло питання фінансування. У 1885 році на будівництво церкви Марії Магдалени вирішили перенаправити кошти, які заповідалися на іншу церкву — Благовіщенську.

Зруйновані храми Києва – безбожна п’ятирічка - Церква Святої Рівноапостольної Марії Магдалени на Шулявці
Церква Святої Рівноапостольної Марії Магдалени на Шулявці. Джерело: mmagdalina.prihod.ru

Читайте також: Варвара Ханенко: Українська вишивка у Лондоні і світові шедеври у Києві

Будівництво, яким опікувався інженер Вадим Катеринич, тривало два роки. Цікаво, що Катиринич відмовився від свого гонорару, вважаючи, що діла богоугодні треба робити за покликом душі, а не через гроші. У 1887 році Церква Марії Магдалени на Шулявці була освячена.

загрузка...

А вже в 1935 році більшовики вирішили розібрати церкву на будівельні матеріали. Неабияка картина відкрилася киянам: одночасно йшли і роботи з демонтажу, і будівельні (фактично на місці церкви з’явилася нова школа).

Зруйновані храми Києва – безбожна п’ятирічка - Церква Святої Рівноапостольної Марії Магдалени на Шулявці
Церква Святої Рівноапостольної Марії Магдалени на Шулявці. Джерело: mmagdalina.prihod.ru

Читайте також: Історія Бессарабського ринку в ролях

Відомо, що поруч з церквою розташовувався і цвинтар (для викладачів Політехнічного інституту), який теж зруйнували. Але будувати на кістках не наважились, тому могили перенесли на Лук’янівський цвинтар.

Зруйновані храми Києва – безбожна п’ятирічка - Церква Миколи Доброго
Церква Миколи Доброго з дзвіницею. Джерело: pravlife.org

Читайте також: Місто-курорт до Революції: в яких парках кияни гуляли, милися та могли зустріти повій

Церква Миколи Доброго — ліцей №100

Храм Миколи Доброго на Андріївському узвозі вперше з’явився ще в ХІ столітті, але був зруйнований. У ХVI за відбудову культової споруди взявся гетьман Самійло Кішка. За легендою церкву він вирішив збудувати на знак вдячності, що його визволили з 25-ти літнього полону. Однак у ході війни з Богданом Хмельницьким, поляки захопили Київ і у 1651 році зруйнували православну святиню.

Наступний удар в 1862 році відбудованій дерев’яній  церкві нанесла блискавка, а тому нову будівлю вирішили робити кам’яною. Але і це не допомогло. У ХVIII столітті церква знову сильно постраждала від пожежі –  її вирішили розібрати. У 1807 році Храм Миколи Доброго відбудували вп’яте і востаннє.

Зруйновані храми Києва – безбожна п’ятирічка - Церква Миколи Доброго
Панорама старого Подолу. На передньому плані церква Миколи Доброго з дзвіницею і дзвіниця Покровського храму. Джерело: pravlife.org

Читайте також: Харків ніколи не був “першою столицею України”. Що треба знати про цей міф

Церква тісно пов’язана з Михайлом Булгаковим, адже саме в ній в 1913 році проходило вінчання письменника з його першою дружиною Тетяною Лаппою. А в 1922 році в останню путь тут проводжали Варвару Булгакову (маму письменника).  Саме отець Олександр Глаголєв, який був другом сім’ї, став прототипом отця Олександра в романі «Біла гвардія».

У 1934 році церкву зруйнували. На її місці збудували школу. Щоправда, храм Миколи Доброго не зник повністю — до сьогодні збереглася дзвіниця.

Зруйновані храми Києва – безбожна п’ятирічка - Трьохсвятительська церква
Трьохсвятительська церква. Джерело: retroua.com

Читайте також: Врятуватися від спеки: дачний відпочинок у дореволюційному Києві

Трьохсвятительська церква (Святого Василя Великого) — Міністерство закордонних справ

Історія появи самої церкви та походження її назви дуже заплутана. Історики схильні вважати, що вперше храм був збудований ще Володимиром Великим і називався на честь Святого Василя (Володимир під час хрещення взяв ім’я Василь). Відбудував храм після руйнації інший князь — Святослав Всеволодович у 1183 році.

У 1630 році відбулася масштабна реставрація і перебудова церкви. Тоді ж з’явилася і назва Трьохсвятительська, адже оновлений храм був присвячений трьом особам: Святому Василю, Іоанну Золотоусту, Григорію Богослову.

Зруйновані храми Києва – безбожна п’ятирічка – Михайлівський собор
Михайлівський собор незадовго до зносу в 1935 році. Джерело: korrespondent.net

Читайте також: Початок епохи споживання у Києві: Всеросійська виставка 1913 року

У 1658 році храм знову сильно постраждав. Його відбудували лише на межі ХVII – XVIII століть. Вже в 1901-1904 роках під керівництвом архітектора Володимира Ніколаєва була збудована трьох’ярусна дзвіниця. Насолоджуватися нею киянам судилося недовго, адже у 1935 році церкву знесли, а саму Трьохсвятительську вулицю перейменували в Жертв Революції.

Зруйновані храми Києва – безбожна п’ятирічка - Трьохсвятительська церква
Дзвіницю Трьохсвятительської церкви розбирають на цеглу, 1929 рік. Джерело: retroua.com

Читайте також: Київ Городецького: завод на Куренівці, «Ленінська кузня», Будинок з химерами і не тільки…

Поруч з Трьохсвятительською церквою знаходився і Михайлівський собор, який остаточно знищили в 1937 році. Більшовики планували побудувати на місці святинь великий урядовий квартал із пам’ятником Леніну та площею для проведення урочистих мітингів, але встигли побудувати лише будівлю ЦК КП(б)У (сьогодні Міністерство закордонних справ України). Михайлівський собор відбудували уже за часів Незалежності, а от Трьохсвятительська церква залишилася лише на світлинах.

Зруйновані храми Києва – безбожна п’ятирічка - Військовий Микільський собор
Військовий Микільський собор, 1918 рік. Джерело: retroua.com

Читайте також: Воду киянам! Як 149 років тому в Києві почали будувати водопровід

Військовий Микільський собор — Київський Палац дітей та юнацтва

Був зведений в 1690-1696 роках на кошти гетьмана Івана Мазепи у стилі українського бароко. У 1831 році собор передали у відомство військових, так як він опинився на території Нової Печерської фортеці. Цікаво, що військові вирішили встановити біля храму гармати, що символізували собою численні перемоги в боях. Трохи згодом до собору добудували дзвіницю.

Зруйновані храми Києва – безбожна п’ятирічка - Військовий Микільський собор
Військовий Микільський собор, 1911 рік. Джерело: retroua.com

Читайте також: Чорні та білі смуги в історії Ботанічного саду імені О. Фоміна

Вже в 1934 році собор розібрали, хоча першочергово планували зняти з нього лише купола, змінити внутрішнє убранство і використовувати як клуб для працівників заводу «Арсенал». Проте Іванов, Вероцкій, Шулькевич запропонували проєкт будівництва нового клубу, а собор просто зруйнували.

У повоєнні роки на території, де раніше розміщалася дзвіниця, збудували готель «Салют», а на площі самого собору вирішили збудувати Будинок піонерів (сьогодні Київський Палац дітей та юнацтва).

Зруйновані храми Києва – безбожна п’ятирічка - Стрітенська церква
Стрітенська церква в Києві. Дореволюційний фото. Джерело: spzh.news

Читайте також: Михайло Булгаков, Іван Франко, Микола Гумільов та Анна Ахматова – всі вони вінчалися у Києві

Стрітенська церква — будівельний майданчик

Згадки про храм на місці Церкви Стрітення Господня сягають часів правління Київською Руссю Ярославом Мудрим. У 1752 році на цьому місці знаходився дерев’яний храм. У 1852 році архітектор Павло Спарро вирішив побудувати кам’яний храм. Проєкт будівництва особисто затверджував Микола І, але через Кримську війну будівництво сильно затягнулося і освятити церкву вдалося лише в 1861 році.

Вже в 1880 році архітектор Володимир Ніколаєв вирішив перебудувати церкву. До речі розписував стіни храму відомий український художник Іван Сошенко — друг Тараса Шевченко. Для киян Стрітенська церква мале велике значення і не тільки релігійне, так саме при храмі було організовано перше в Києві жіноче товариство «Червоного Хреста».

Зруйновані храми Києва – безбожна п’ятирічка - Стрітенська церква
Стрітенська церква на початку XX століття. Джерело: spzh.news

Читайте також: Батьківщина-мати: День народження сталевої пані столиці

Головною святинею церкви була ікона Божої Матері «Всіх Скорботних до Радості», тому в народі її часто називали Скорботною церквою. У 1923 році тут сталося чудо оновлення: потьмянілий купол та хрест дивним чином оновилися за одну ніч і почали виблискувати на сонці.

Зруйнували церкву в 30-ти роки ХХ століття. В 1998 році почалися роботи з її відновлення, а у 2012 році місцева влада Києва затвердила проєкт відбудови, сьогодні тривають роботи. Загалом за роки «безбожної п’ятирічки» тільки в одному Києві було зруйновано десятки храмів. Стрітенська церква може стати сьомою числі відбудованих храмів столиці, після Михайлівського собору, Успенського собору Києво-Печерської лаври та інших.

Великий Київ у Google News

підписатися
загрузка...