Нові міста. 6 прогнозів про наше майбутнє після “корони”

20:07 27.05

Пандемії істотно впливали на розвиток мегаполісів впродовж всієї історії людства. Наприклад, каналізація у Лондоні з’явилась у відповідь на спалахи холери у 1850-х, що забрали 10 тисяч життів. Звісно, коронавірус також вплине на майбутнє міст.

Нові міста. 6 прогнозів про наше майбутнє після “корони” Фото: Reporters

Спираючись на думки експертів у сфері містобудування та прогнози найбільш авторитетних світових видань, ЕП визначила 6 концептів розвитку міст світу, які стануть актуальними внаслідок впливу пандемії COVID-19.

Популяризація альтернативного транспорту

Через пандемію зупиняється громадський транспорт або обмежується кількість пасажирів у ньому. Натомість мери багатьох міст перекривають вулиці для руху громадського транспорту і приватних автомобілів, стимулюючи розвиток велоінфраструктури.

Наприклад, у Боготі (Колумбія) почали перекривати низку вулиць для авто і відкривати їх для велосипедистів, пішоходів і бігунів не тільки в неділю, а й в інші дні. У результаті понад 76 км перекритих вулиць міста стали доступні для пересування на велосипеді. Вони доповнили постійну мережу міських велодоріжок протяжністю 500 км.

Спостерігається сплеск активності велосипедистів у Нью-Йорку, Філадельфії, деяких містах Китаю. Збільшення велотрафіку підвищило увагу жителів до безпеки велосипедної інфраструктури –  у мерію Нью-Йорка подали петицію з вимогою екстреного розширення мережі велодоріжок та інших змін міської інфраструктури.

Читайте також: Годі! Чому транспортний колапс Києва на совісті жителів, які не здатні мінятися

загрузка...

Розквіт віддаленої роботи

Навіть після зняття карантинних обмежень багато співробітників віддають перевагу віддаленій роботі, переглядаючи свою залежність від забудованих мегаполісів, де вартість життя часто висока.

У жителів міст з’являється можливість здобути більшу незалежність і гнучкість. Це знизить навантаження на автомобільну інфраструктуру, особливо в тій місцевості, де поїздка на роботу на автомобілі є нормою.

Ця тенденція також знизить обсяг викидів CO2, а час, який люди проводили в заторах, можна буде використовувати для роботи або відпочинку.

Розквіт віддаленої роботи також здатний оживити передмістя і невеликі міста, створити нові культурні центри, локальні підприємства, сприяти розширенню спільнот і соціальних зв’язків.

Зниження щільності міської забудови

Професор глобальної міської політики Школи дизайну Мельбурнського університету Мішель Акуто вважає, що переосмислення управління щільністю – ключ до довгострокового виживання в пандемічному світі.

За його словами, COVID-19 ставить фундаментальний виклик стратегії управління урбанізацією: “Гонконг має щільність населення 6 683 осіб на кв. км (Київ – 3 408 осіб на кв. км. – Ред.). 

За підсумками пандемії міські планувальники зіткнуться з протиріччям: прагненням населення концентруватися в містах та необхідністю поділу людей для запобігання передаванню інфекції.

“Ми знижуємо щільність населення, на те є вагомі причини, але загалом щільність – це добре: більш щільні міста більш енергоефективні. У довгостроковій перспективі виникне конфлікт між вимогами охорони здоров’я та енергоефективності”, – каже професор Массачусетського технологічного інституту і старший радник ООН з програми із зміни клімату та міст Річард Сеннетт.

Читайте також: Юрій Назаров про розумне місто: “21 століття для Києва почалося у 2016 році. До цього взагалі нічого не було”

Прискорення розвитку “розумних” міст

Розвиток цифрової інфраструктури в містах може прискоритись через пандемію.

У Південній Кореї, де один з найнижчих показників смертності від COVID-19, контролюють рух хворих за допомогою даних із смартфонів та кредитних карток. Потім ці дані в анонімній формі передаються на додатки, і кожен може дізнатися, чи не контактував він з інфікованою особою. Це допомогло Південній Кореї зупинити поширення COVID-19 лише за десять днів.

У Китаї керівництво країни заручилося допомогою технологічних компаній Alibaba і Tencent, щоб аналізувати “великі дані” і передбачати появу кластерів передавання інфекції.

Якщо уряди Південної Кореї і Китаю прийдуть до висновку, що “розумні” міста Сонгдо (Південна Корея) і Шеньчжень (Китай) виявилися більш безпечними з точки зору охорони здоров’я, тоді можна очікувати більш активних зусиль з цифрової реєстрації поведінки населення в міських районах.

Це спровокує ще більш запеклі дебати про правомірність такого стеження за людьми з боку держав і корпорацій.

Читайте також: Тепер кожен за себе. Що означає запуск метро та маршруток

Повзучий авторитаризм

Професор Массачусетського технологічного інституту і старший радник ООН з програми із зміни клімату та міст Річард Сеннетт також говорить про “примару повзучого авторитаризму”, коли надзвичайні заходи з боротьби з пандемією стають постійними.

“Якщо ви вивчите історію, починаючи з французької революції і закінчуючи 11 вересня в США, то побачите, що потрібні були століття для викорінення деяких правил, запроваджених урядами різних країн для контролю за міським населенням в періоди криз”, – відзначає професор.

Він додає, що за часів етнонаціоналізму, коли праві популісти посіли виборні посади в багатьох країнах, одним з наслідків коронавірусу може стати ідея встановлення кордонів навколо міст.

Читайте також: «Світ буде іншим». 10 прогнозів президента МАУ Євгенія Дихне про авіабізнес

Цифрова інфраструктура може стати новою санітарією

Коли в місті Тегу (Південна Корея) різко зросла кількість інфікованих, уряд реалізував стратегію відкритих даних та участі громадськості в їх обробці. Це спричинило як критику, так і появу нових інструментів протидії пандемії.

Влада країни попросила громадян використовувати на карантині мобільні додатки, які дозволяють зв’язуватися з лікарями, для самодіагностики. Були запущені мобільні додатки і сайти, які на основі зібраних даних надавали інформацію про поширення хвороби.

Створена студентом коледжу і заповнена урядовими даними інтерактивна карта показує місця, які відвідували заражені люди. Додаток The Corona 100m використовує ці дані для інформування громадян, коли вони перебувають в межах 100 метрів від цих місць.

“Планування і будівництво народилися з розвитку санітарії 19 століття як відповідь на поширення малярії і холери. Цифрова інфраструктура може стати санітарією нашого часу”, – резюмує Акуто.

Читайте також: Парки можна переробити. Вже є проєкт адаптований під пандемії

Великий Київ у Google News

підписатися
загрузка...