П’ять зірок на місті цвинтаря
Перша Троїцька церква була зведена у самому центрі Києва – на Софійській площі. Майже триста років храм служив людям. Цікаво, що біля церкви був і погост, себто кладовище на якому ховали прихожан.
З часом церква стала руйнуватися і вимагала масштабної реконструкції. Втім замість того, щоб поновлювати храм, його вирішили перенести на нове місце.
Через 150 років на місці Троїцької церкви з’явився п’ятизірковий готель. Про те, що колись тут був цвинтар забудовники якось не згадали.
Читайте також: Місто «на стилі»: українське бароко, неоготика, сталінський ампір і не тільки…
Коли є люди, то і храм буде
Рішення про перенесення Троїцької церкви було обумовлене не стільки необхідністю реконструкції, скільки масштабною перебудовою Києва. В 1830-х роках відбулася міграція киян з улюбленого Печерська на ще необжиті території Нової Забудови (нині район вулиці Велика Васильківська). Справа в тому, що на Печерську зводили нову фортецю, тож містянам і довелося шукати нового прихистку.
Район Нової Забудови конче потребував храмів, тому Митрополит Філарет і запропонував перенести Троїцьку в район сучасної вулиці Жилянської. Архітектурний проєкт Павла Спарро з’явився у 1852 році, а вже в 1859 році акуратна дерев’яна церква була освячена.
Новий храм дійсно можна вважати правонаступником Троїцької церкви на Софійській, адже в ньому розмістили старий іконостас середини XVIII століття.
Читайте також: Хрещення Русі: легенди та факти про перших київських християн
Батько Юхим
Першим настоятелем храму призначили Юхима Ботвиновського, прозваного в народі Батько Юхим. Цей неординарний священник користувався прихильністю Митрополита Філарета, який вважав Юхима хоч і небезгрішною, втім доброю людиною.
Грішність Юхима Ботвиновського проявлялася в пристрасті до полювання, веселощів та грі в карти. Одначе добрі справи священника перевішували його неблагочестиві вподобання. Так, саме батько Юхим став тією єдиною людиною в Києві, яка врятувала поета Тараса Шевченко від чергового арешту.
А ще Ботвинський пішов на досить ризиковий крок задля порятунку губернського скарбника. Чоловік протринькав 30 тисяч казенних грошей і під час чергової перевірки опинився під загрозою арешту. На межі голоду опинилися також дружина і діти боржника. Аби врятувати губернського скарбника батько Юхим заклав власний дім.
Читайте також: Повставши з попелу: цікаві факти про Михайлівський Золотоверхий собор
Останній прихисток кохання
Юхим Ботвинський став дійсно легендою у Києві – уособленням образу близького до народу священника, якому багато що прощалося. Навіть блюзнірський з точки зору релігії вчинок.
Кохана дружина настоятеля Троїцької церкви померла раптово і рано, залишивши сиротами шестеро дітей. Не в силах остаточно відпустити дружину, Ботвинський вдався до інфернального вчинку – підірвав долівку храму та поховав кохану прямісінько в церкві. Так священник зміг кожного дня бувати на могилі дружини і одночасно проводити богослужіння біля вівтаря храму.
Читайте також: Емілія та Олена Прахови: жінки, що надихали до божевілля або на кого моляться кияни?
Третя версія Троїцької
Життя району Нової Забудови розвивалося активно: з’являлися нові будиночки, а у Троїцької церкви більшало і більшало прихожан. Тому у перший рік ХХ століття керманичі міста вирішили почати будівництво нового Троїцького храму.
Ідея полягала в тому, щоб старий храм продовжував роботу, а поруч з ним зводився новий – за проєктом Євгена Єрмакова. Будівництво стартувало у 1911 році, а вже за три роки почалася Перша світова війна. Вона, нажаль, поклала край оптимістичним сподіванням і призупинила будівництво нової Троїцької церкви.
Після закінчення війни для храмів настали жахливі часи. Тоді руйнувалися діючі церкви, про добудову святині годі було й думати. Хоча в 1925 році кияни і звернулися з проханням добудувати Троїцьку церкву, все ж отримали рішучу відмову. Врешті в 1930-х роках залишки Троїцької церкви розібрали на будівельні матеріали.
Читайте також: На святому місці: що сьогодні там, де були храми?
Служитель Бога в людському пеклі
Стара Троїцька церква не без проблем, а все ж продовжувала існувати. Її служителем була людина надзвичайно трагічної долі – архімандрит Олександр Вишняковський.
Отець Олександр пройшов Першу світову війну у якості полкового священника. Повернувся до Києва і з власного досвіду дізнався, що таке гоніння за віру. Неодноразово був арештований, піддавався жорстоким тортурам, був засланий до таборів.
Повернувшись до Києва, став, як і багато інших, заручником окупантів. Намагався врятувати євреїв – ховав у своєму домі. Неймовірно, але історій переховування євреїв в біографії отця Олександра було багато: спочатку рятував від погромників, потім від нацистів.
Втім самого отця Олександра від нацистів врятувати не вдалося. Гестапівці схопили священника по доносу. Довго катували, а потів відвели до урочища бабин Яр. Там отця Олександра спробували розіп’яти, потім підпалили і скинули в яр.
Читайте також: Київ, якого більше немає: топ-10 зруйнованих об’єктів
Зникла за одну ніч
Незважаючи на жахи двох війн, революцію, окупацію та войовничий атеїзм Троїцька церква все ж вистояла. Але в 50-х роках хвиля боротьби з релігією розгорнулася з новою силою, святиня опинилася під прицілом.
Під приводом реконструкції вулиці Троїцьку церкву розібрала з вражаючою швидкістю – за один день. Ранком 29 вересня 1962 року кияни прокинулися і знайшли на місці церкви лише будівельний майданчик. Через два роки тут побудували 16-ти поверховий будинок.
Читайте також: Повставши з попелу: цікаві факти про Михайлівський Золотоверхий собор
Врятована футболом
Тож, на місці першого храму нині дорогий готель, на місці другого – будинок. Лише місце, де мав знаходитися третій Троїцький храм, до певного часу залишалося вільним. Втім і його на початку двохтисячних облюбували під забудову, але завершити будівництво об’єктів не встигли.
Втрутився футбол. У 2012 рокі у Києві мав проходити Чемпіонат Європи з футболу, місцева влада готувалася до проведення змагання ретельно. Недобудова навпроти головного стадіону – НСК «Олімпійський», псувала вигляд площі і її знесли. Місце знову виявилося порожнім.
Після завершення чемпіонату земельну ділянку передали громаді Української православної церкви і почалася відбудова Троїцької церкви. Зважаючи на темпи будівництва, можна сподіватися, що у столиці таки з’явиться багатостраждальний храм, будівництво якого почалося сто років тому – у 1911 році.