Про це розповів завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції Національного університету біоресурсів і природокористування, голова Товариства лісівників України Юрій Марчук.
«Деякі з них стали натуралізованими – і сприймаються вже нашими рідними. От, сьогодні на гербі Києва ми бачимо суцвіття гіркокаштана звичайного (його називають ще «кінський каштан»). Але гіркокаштан не є нашим українським видом! Він завезений з Балкан, проте сьогодні – це один із символів столиці», – наголосив Марчук.
За його словами, в Україні є достатньо багато інтродукованих або чужорідних видів деревних рослин, які ростуть в інших країнах, але були перенесені на нашу територію і тут прижилися.
Як відомо, символом столиці каштани стали вже у другій половині 20 століття. Після подій Другої світової війни багато дерев постраждало, тож кияни у 1950-1970 роках почали висаджувати їх знову. Відтоді неймовірно важко уявити Київ без цих могутніх, напрочуд красивих дерев.
До 1969 року Київ у відсутності свого герба. Символом міста був, як завжди, серп та молот. Потім ним став каштан – через те, що був приємний на вигляд, а його листя і квітка мали чітко впорядковану форму. Наразі, гербом Києва зображення Архангела Михайла.
Є чимало дискусій щодо того, чому на Хрещатику не варто висаджувати каштани.