«Завданням проекту було знайти розумний компроміс між історичною складовою — музеєм історії Києва та комерційною складовою – торговим центром. Наземна частина комплексу розкриває складний діалог між простором і часом. Засклена структура наземної частини і уособлює цей діалог. Так, це ніяк не арки й куполи, ніякі інші символи, які можна пов’язати з історією і традицією, це сучасне висловлювання, динамічно відображає сьогоденну епоху, яке контрастує, але не применшує значення історичного навколишнього», – повідомляють автори проекту Ігор Редкін та Андрій Ломакін у коментарі до проекту, який представляють на конкурсі «Ukrainian Urban Awards».
Ідея будівництва музею дещо не сходиться з візією археологів, які проводили розкопки на території Поштової площі у 2015 році – після того, як територію віддали під зведення ТРЦ інвестору ТОВ «Хенсфорд-Україна».
Тоді робітники виявили стародавню вулицю часів Київської Русі XI-XII століття з фрагментами дерев’яних будівель і численними унікальними артефактами. А згодом — ще одну вулицю. Будівельні роботи були призупинені, і на Поштовій площі розпочались археологічні розкопки. Однак згодом дослідження були завершені через відсутність фінансування. В травні 2019 року Кабмін надав стародавній вулиці на Поштовій площі статусу пам’ятки національного значення.
Водночас, у Києві надалі залишається актуальною ідея створення музею на Поштовій площі – щоб показати артефакти, знайдені під час досліджень та розказати історію території.
Проект Ігоря Редкіна прокоментували кияни. Кажуть, що не місце торговим центрам на Поштовій площі:
«І як це гармонійно впишеться в навколишню архітектуру? Не вистачає ще сонячних панелек зверху. А автори проекту – вони точно архітектори? Ну, ви розумієте, що зі сторони це виглядає наче “здрастє”?», – сказала Катерина Білобровець.
В умовах війни артефакти Музею історії Києва знаходяться в фонді сховищ Національного центру “Українській дім”, найцінніші – в евакуації. А сам “Українській дім” постраждав 17 жовтня, коли росіяни запустили по Києву 28 дронів-вбивць.