Із 2027 року учні 10–12 класів самостійно формуватимуть освітню траєкторію — обиратимуть профіль навчання та предмети залежно від інтересів. Основний фокус — на особистих навичках дитини та свободі у виборі предметів, – анонсував Федоров.
Він додав, що навчання після 9 класу поділиться на 2 напрями: академічний і професійний.
Школярі продовжать вивчати базові предмети, але реформа дасть гнучкість у виборі додаткових дисциплін та окремих курсів. В учнів буде час підготуватися до вступу в ЗВО й дізнатися більше про майбутню професію.
Що це за поділ на академічний та професійний напрями:
Академічний напрям спрямований на підготовку до вступу до закладів вищої освіти. Навчання відбуватиметься в окремих великих ліцеях, де учні обиратимуть основний профіль та додаткові предмети незалежно від профілю. Наприклад, учень з фізичного зможе вивчати музику або мистецтво, а учень з філологічного — фізику в житті або теорію появи всесвіту.
Професійний напрям дасть змогу учням розвивати навички для швидкого виходу на ринок праці. Під час навчання в профтеху студенти практично опановуватимуть професію, а також вивчатимуть предмети, які безпосередньо пов’язані з майбутнім фахом. Після закінчення навчання буде змога одразу вийти на ринок праці з реальними навичками або продовжити навчання у закладі вищої освіти.
У 2025 році планують проводити випробування реформи у кількох навчальних закладах.
Презентація проекту реформи освіти від Мінцифри:
А тим часом батьки школярів вимагають відмінити 12-річну освіту
Мовляв, не варто занадто довго дітям ходити до школи. А ще – лише 11% батьків хочуть, щоб реформу впроваджували.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький показав опитування, яке свідчить, що близько половини батьків проти 12-річного навчання у школах. 25% опитаних зауважили, що не поділяють ідею реформи, 34% скоріше також не згодні та лише 11% цілком згодні, а 17% скоріше теж за.
У наведеній вище графіці – у першій діаграмі зазначено ставлення батьків до 12-річки. Де зеленим зазначено тих, хто сказав, що цілком підтримує, а блакитним та фіолетовим – скоріше “ні” та “не підтримую”.
На другій діаграмі – ставлення дітей до 3-річної старшої школи, пропонованої реформою. Жовтим зазначено кількість відповідей “мені байдуже, нейтрально”, синім та фіолетовим “негативно”, оранжевим та зеленим – “хай буде”.
Чому цифри “брешуть”?
Варто звернути увагу, що діти, які у 2027 році почнуть вчитися за правилами нової реформи (якщо, звичайно, до того часу надалі працюватиме діюча влада, і реформу не скасують), нині є учнями 9-го класу, а вповні до трирічної старшої школи ходитимуть ті, хто тепер у 7-му.
Відтак, важко вважати репрезентативним опитування тієї частини школярів, долі яких не стосуватиметься реформа (які сьогодні є старшокласниками), чи можуть оцінити якісно реформу діти, для яких можливе в майбутньому таке навчання та яким зараз 6-11 років? Чи можуть дошкільнята та діти 5-7 класів сьогодні дати оцінку потрібності для них професійного навчання з 8 класу в майбутньому? Теж питання дискусійне.
Те, що дійсно може бути репрезентативним – це вже існуюча статистика ажіотажу чи його відсутності під час вступу до ПТУ та коледжів, де дають таку професійну освіту. Конкурсу на таке навчання немає. А це означає, що і бажання дітей отримувати таку освіту не є настільки великим, щоб кожен, хто досягає 15-16 років прагнув окрім теоретичних знань отримувати ще й робітничий фах.
З іншого боку, якщо дитина зі школи мріє стати лікарем, вчителем, інженером ІТ, економістом чи юристом, то у вже існуючій системі освіти вона має змогу піти до профільного ліцею та детально вивчати хімію, фізику, математику, право, тощо. Чи потрібно такому учневі ще додаткова професійна освіта? – Невідомо.
Раніше “ВК” розповідав, що цього навчального року усі столичні школярі навчаються безпосередньо у школах, дистанційне навчання застосовують лише в окремих випадках.