Ми “дали в штангу” – нардеп про виділення під час війни понад 570 млн грн на добудову Музею Голодомору

Автор: Ольга Даниленко
21:00 17.07.2023

Понад 300 народних депутатів ухвалили недалекоглядне рішення й розкололи суспільство, виділивши на добудову Музею Голодомору у Києві майже 574 млн грн, адже спочатку потрібно забезпечити фронт, житлом людей та ефективніше проводити політику по вимушених переселенцях. 

Ми “дали в штангу” – нардеп про виділення під час війни понад 570 млн грн на добудову Музею Голодомору

Таку думку висловив нардеп від “Голосу” Ярослав Юрчишин, він особисто та ще 311 нардепів під час війни внесли зміни до Держбюджету та виділили на добудову Національного музею Голодомору-геноциду 573, 9 млн грн.

Нардеп наголосив, що Мінкульт не повинен був вносити подібне чутливе питання на голосування у парламент під час війни. Наразі Юрчишин зрозумів, що нардепи не повинні сліпо довіряти міністру культури Олександру Ткаченку. 

“Я погоджуюсь с тим, що напевно такі витрати не на часі. Наша фракція голосувала за дане виділення, нас переконало й позиція Міністерства й профільного Комітету. Та й на Погоджувальній раді більшість фракцій підтримали це рішення. Але воно виглядає недалекоглядним, бо неспівставно, що держава досі не забезпечує належним рівнем потребу в тих же самих безпілотниках, а ми в пріоритет поставили досить серйозну витрату”, – пояснив він в ефірі “Радіо NV”. 

Вже після голосування та обговорення у суспільстві, Юрчишин зрозумів, що він та більше 300-т народних обранців “дали в штангу” виділяючи кошти під час війни не на забезпечення військових, а на добудову музею. 

“Питання на часі чи не на часі? Не на часі. Дали в штангу. Треба було шукати інші механізми. На жаль зараз ми маємо рішення, яке ділить суспільство й переважна більшість вважає, що це недоцільно. Хоча дослідники Голодомору, які все життя вкладалися, щоб цей злочин Радянського режиму був зафіксований явно, що вони максимально підтримують розвиток музею. Але в пріоритетах держави спочатку треба забезпечити фронт, забезпечити житлом людей, які постраждали, плюс ефективніше проводити політику по вимушених переселенцях, а вже тоді вирішувати питання добудови”, – додав нардеп.

Дивіться також: Будівництво Музею Голодомору. “Великий Київ” пролетівся над Парком Слави

Нагадаємо, Національний музей Голодомору-геноциду мали б добудувати до 90-ї річниці трагедії з дня трагедії у 2023 році, однак проєкт зупинили через повномасштабне вторгнення російських фашистських військових  в Україну.

У проєкті передбачено пішохідний місток, який з’єднуватиме музей із паркінгом на Дніпровському схилі. В приміщенні майбутнього музею будуть розташовані зали з постійними експозиціями та змінною експозицією, три конференц-зали, науково-методичний центр, великі фондові сховища, бібліотеки, освітні класи, екскурсійне бюро, медпункт, кафе та гардеробна.

Восени 2021 року навколо Музею Голодомору стався скандал: директорка Олеся Стасюк наполягала, що під час Голодомору загинули 10,5 млн людей. Низка науковців звернулися до громадськості з відкритим листом, заявивши, що музей Голодомору-геноциду причетний до фальсифікації: інформація про кількість жертв не має під собою ґрунтовних і фактологічних досліджень.

Міністерство культури видало наказ про її звільнення, де було зазначено, що Стасюк не виконала умов трудового договору – не просувала авторитет музею на державному та міжнародному рівні. У червні 2023 року Івано-Франківський апеляційний суд вирішив поновити Олесю Стасюк на посаді директорки Музею Голодомору. Нині обов’язки директорки виконує кандидат історичних наук Леся Гасиджак. Її призначили в липні 2022 року.

 

Великий Київ у Google News

підписатися
більше новин