Процес лікування Валентина триває вже понад два роки.
За словами щелепно-лицьового хірурга Владислава Малімона, під час перших втручань медикам довелося створювати основу обличчя фактично з нуля.
«Все починалося з того, що ми використовували реберний хрящ для формування каркаса носа, потім брали клапоть (флеп) із чола, перекидали на ніс, що дало змогу зробити м’які тканини», — розповів лікар.
Під час нинішнього, п’ятого етапу хірурги провели додаткову пластику носа, прибрали металоконструкцію, а також сформували присінок губи, що дозволило повернути їй рухливість.
Лікарям також довелося працювати з мікростомою: через рубцеву деформацію верхня губа ветерана була надто вузькою. Рубці вдалося розширити завдяки пересадці місцевих тканин.
Сам Валентин Ковальов зізнається: на початку лікування майже не вірив у те, що його зовнішність та базові функції вдасться відновити, адже наслідки поранення були катастрофічними.
«Носа не було, губи, зубів. Взагалі не міг дихати. Зараз я можу пройтися серед білого дня вулицею, можу без маски. Раніше я ходив в масці, рідко виходив на двір, щоб дітей не травмувати. Зараз набагато комфортніше», — ділиться ветеран.
Попереду у Валентина тривалий процес реабілітації. Загоєння післяопераційних ран триватиме близько двох тижнів, а остаточне формування рубців на обличчі займе до трьох місяців.
Проте на цьому лікування не завершується.
Орієнтовно через пів року захиснику планується проведення наступної операції. Лише після того, як м’які тканини обличчя повністю відновляться, ветеран зможе перейти до фінального етапу — протезування зубів.