Лиш вона. 20 вражаючих фото з виставки сучасного жіночого мистецтва

15:45 10.09

8 вересня відкрився фестиваль сучасного жіночого мистецтва. Картини, скульптури та безліч інших об’єктів, виконаних у різних техніках, розказують глядачу, яка вона – сучасна жінка і чим вона живе.

Лиш вона. 20 вражаючих фото з виставки сучасного жіночого мистецтва

Це вже третій такий фестиваль, цього року він називається “Сансара”.

В індійській філософії сансара – це коло страждань смертей та перероджень. Коло це можна трактувати по-різному, починаючи з менструального циклу, який суттєво впливає на психічне та фізичне самопочуття жінок, і закінчуючи карантинними реаліями, коли наприкінці кожного місяця чи щокілька місяців карантин продовжують.

Все це в тій чи іншій мірі і є переродження. “Ловись переродження велике й маленьке”, так би мовити.

Лиш в індійській міфології переродження відчувається як безвихідь, ти не можеш розірвати коло і начебто будеш перероджуватись і страждати завжди, бо “життя – це страждання”.

загрузка...

Переродження “здорової людини” можна зустріти в скандинавській міфології.

Робота Наталії Стрижко “Tree of Universe” невблаганно відносить нас до світового дерева Іггдрасіль. Здобуваючи мудрість, верховний бог Одін висів на ньому догори ногами, ще й пронизаний списом, ще й без ока. Так він висів 9 днів, поки не здобув мудрість.

Читайте також: Знедолені, хоррори та “гострі картузи”. Як дивитись виставку картин Владислава Шерешевського – пояснюємо

Мудрість – поняття досить абстрактне, і як її здобути, якщо ти не Одін, і тобі не надто хочеться висіти вверх ногами, рецепту немає.

Як варіант – мудрість може бути народна. Така, що проноситься через побут, господарство та плетіння вінків.

Звісно, в мегаполісі з його шаленим ритмом трохи інші реалії, але живімо ми хоч 2120 році, ніхто ніколи не захоче переходити нам дорогу з порожнім відром.

Вишивка як ще одна складова (народної) мудрості також присутня на цій експозиції.

Якщо Одін після висіння на Іггдрасілі отримав руни, то український народ після висіння на якійсь липі біля хати, скоріш за все, отримав нитки та голки, і пробачте на цю альтернативну міфологію 🙂

Читайте також: (Не)видимими нитками. Перформенс про жіночу працю, що залишається непоміченою

Одяг, традиційний одяг, а також оголеність – цілий культурний пласт, ба навіть тягар, що лежить на жінках протягом століть.

Особливо, коли мова заходить про занадто відвертий одяг – на жаль, популярним та небезпечним міфом є те, що жінка начебто провокує або натякає на секс, одягаючи коротку спідницю, короткий топ або глибокий виріз.

Читайте також: Ці картини про секс, тіло і місто намальовані про вас. Репортаж з виставки, яку треба бачити

Невпинно і щоденно на жінок по всьому світу навішують ярлики, якщо вони не відповідають вимогам сучасного суспільства та корпорацій.

Написи на наліпках: “Огидна, сука, зануда, расистка, дура, жирна”

Десь тут і виникає це яблуко розбрату. Вступають чоловіки і кажуть: “…Але ж від нас теж вимагають…”.

Цікава дискусія у журналістів “Великого Києва” про жіноче та чоловіче мистецтво відбулась з однією з художниць. Чи правильно це – робити окремо художню виставку, виключаючи чоловіків?

З одного боку, це має сенс. Століттями чоловіки створювали свої наукові університети, товариства, мистецькі формації і загалом робили собі, що хотіли. Жінкам же з усього різноманіття наук переважно було доступне хіба куховаріння і Біблія. Тому, оскільки раніше жінки були цього позбавлені, і за можливість вчитись та творити разом з чоловіками велась боротьба, зараз жінки по ідеї мають право на щось своє, окремо від чоловіків.

Але.

Чи варто жінкам “відігруватись”?

Чоловіки, які живуть з нами просто тут і зараз не мають ніякого відношення до столітньої історії пригноблення, тому і розплачуватись за дискримінативні вчинки своїх передників ніби не мають.

То яка ж правильна відповідь тут і чи існує вона?

Читайте також: Чоловік повинен. Ця виставка на Подолі на тему стереотипів про мужність – репортаж

Мистецтво має об’єднувати – єдина об’єктивна істина, яку можна винести з цього всього.

Окремий захід для жіночого мистецтва – круто, спільний захід з чоловіками та іншими особами – теж круто. Головне – бути щирими і чесно казати, чого хочеш.

Читайте також: “Зараз танцюй, революція потім”. Репортаж з виставки, яку треба побачити

Читайте також: Ви змінюєтеся, але не зникаєте. В київському музеї пояснюють мінливість життя – репортаж

Читайте також: “Випадкові зустрічі” в невипадковому Києві – репортаж, що змушує замислитись

Читайте також: Секс і Київ. Де закінчується “сексуальна свобода” і починається “несвобода”?

Виставка проходить в Інституті проблем сучасного мистецтва за адресою вул. Євгена Коновальця, 18Д (станція метро “Палац “Україна”). 

Вона триватиме до 21 вересня, щодня з 10:00 до 18:00. 

Зверніть увагу, що в суботу та неділю Інститут зачинений. 

Великий Київ у Google News

підписатися
загрузка...