«Виникла ідея пройти пішки і вийти зимою, щоб підтримати хлопців з фронту, які сидять в окопах незалежно від погоди — дощ, сніг, мороз”, – каже Василь.
Аби в дорозі було веселіше блогер взяв з собою пса Цигана. Каже, патлатий друг підтримував морально, коли наздоганяли тривожні думки через воєнні події:
“Я коли себе грузив поганими думками, він підходив, лягав біля мене і такий «хмм» – зітхає. Я зрозумів, що все – треба йти… Подорож – це терапія і для мене, і для нього”, – згадує Василь.
В наплічнику носить корм для собаки, пляшку води, футболки та перевзуття. Ще має з собою аптечку, рушник для пса, щоб мав на чому спати в гостях та термос – куди набирає чай та каву коли виходить з населених пунктів. Щодня чоловік з собакою долають до півсотні кілометрів, зупиняються, де припаде.
“Війна дуже показала добрих людей і показала, що їх є дуже багато в Україні”.
Зі столиці йшли до Ірпеня, Житомира. Згодом побували на Вінниччині, Тернопільщині, Хмельниччині, Львівщині, Закарпатті. Каже, щоб обійти 25 регіонів України треба подолати 7 тисяч кілометрів:
“Ми відправили на медичний батальйон «Госпітальєри» та UAnimals – тваринам. І з того часу зробили окремий рахунок для донатів на ЗСУ і окремий рахунок, хто хоче – може допомагати нам”, – ділиться Василь.
Раніше “ВК” розповідав, як Мінкульт обрав кота-блогера, щоб збирав гроші на культуру.
Колись про киянина-мандрівника розповідало Суспільне: