Купували індичку на Лук’янівці та ховали в мішок гроші: киянка про Різдво у родинному маєтку понад півстоліття тому

Автор: Оксана Тупальська
15:53 04.01.2023

Киянка Вікторія Нурібекова понад півстоліття тому святкувала Різдво на вулиці Татарській 36/5. Там був родинний маєток, побудований її дідом. Каже, на свята ставили величезну ялинку, варили холодний борщ з чорносливом та приймали понад півсотню гостей.

Купували індичку на Лук’янівці та ховали в мішок гроші: киянка про Різдво у родинному маєтку понад півстоліття тому
оренда квартири Київ

«До 1945 року будинок був двохкімнатий, а після закінчення війни, коли бабуся повернулась зі своєю родиною – став шостикімнатий. І в цьому будинку притримувались родинних київських традицій. Збіралися двічі: на Кутю і на Святвечір», – згадує Вікторія.

Її дід був старшим в родині, тому всі сходились святкувати до нього:

«І сестри, і брати, проте називали їх кузенами і кузинами. Бо всі вони були різної степені родинності. Ялинка була дуже велика. Вона собою займала майже чверть кімнати… З сусідніх кімнат зазвичай знімали двері, а столи ставили так, щоб вони продовжувались з кімнату у кімнату. Людей було дуже багато мабуть 50-60 осіб».

6 січня в хаті мали пісну вечерю та клали порожню миску для тих, хто «вже були і пішли».

«Бабусі готували холодний борщ, неодмінно з грибами й чорносливом, а вареники були з капустою, картоплею, грибами. На варениках гадали, яким буде рік прийдешний. Клали п’ятак, або чорний перець горошек. Неодмінно були солені овочі (навіть кавун солений ставили, який любили всі), інші різносоли», – розповідає корінна киянка.

А 7 січня – накривали стіл стравами з пишним м’ясом, приготовленим у печі:

«Чого тільки не було на святковому столі! Чимало м’ясних страв, ковбаси, холодець. А родзинкою звичайно була – індичка. Бабуся її купляла на Лук’янівці. Крім індички була буженина, я навіть не розумію, як все це у піч можно було поставити. Індичка 7-8 кг і буженина 4-5 кг».

Нурибекова розповідає, що в часи її дитинства люди суворої віри дотримувалися посту 1 січня та не їли м’яса до святкування Різдва.

«Саму традицію зустрічати Новий рік 1 січня, прикрашати ялинку та влаштовувати феєрверки привніс на землі Російської імперії (у тому числі і на частину сучасної України) цар Петро I у 1700 році. Він, як то кажуть, “прорубував вікно до Європи” та запозичив звичаї Нідерландів, а також інших європейських країн. Тож вважається, що звичай прикрашати ялинку прийшов із Німеччини. Зазирнувши ще глибше в історію, виявляється що традицію відзначати Новий рік 1 січня європейці запозичили у стародавніх римлян. У них, як у нас зараз, були прийняті вітання та новорічні подарунки», –розповідає жінка.

Киянка додає, що на українських землях, які входили до складу Великого князівства Литовського (а пізніше відійшли до Речі Посполитої), новий рік спочатку святкували 1 січня, за європейською традицією:

«Отак внаслідок плутанини в датах ми отримали чимало рудиментів, які і досі присутні в традиціях українців. Тож свят у нас вийшло два: 1 і 14 січня (за новим та за старим стилем), і назва “старий Новий рік” не перестає дивувати іноземців».

Нагадаємо, на початку минулого століття на відміну від Різдва, що вважалося головним святом зимового циклу та відзначалося переважно у родинному колі, для зустрічі Нового Року у Києві влаштовувалися бали та маскаради.

Великий Київ у Google News

підписатися