«До 1945 року будинок був двохкімнатий, а після закінчення війни, коли бабуся повернулась зі своєю родиною – став шостикімнатий. І в цьому будинку притримувались родинних київських традицій. Збіралися двічі: на Кутю і на Святвечір», – згадує Вікторія.
Її дід був старшим в родині, тому всі сходились святкувати до нього:
«І сестри, і брати, проте називали їх кузенами і кузинами. Бо всі вони були різної степені родинності. Ялинка була дуже велика. Вона собою займала майже чверть кімнати… З сусідніх кімнат зазвичай знімали двері, а столи ставили так, щоб вони продовжувались з кімнату у кімнату. Людей було дуже багато мабуть 50-60 осіб».
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2023/01/321808372_1212421563026812_5468157600398970265_n-scaled.jpg)
6 січня в хаті мали пісну вечерю та клали порожню миску для тих, хто «вже були і пішли».
«Бабусі готували холодний борщ, неодмінно з грибами й чорносливом, а вареники були з капустою, картоплею, грибами. На варениках гадали, яким буде рік прийдешний. Клали п’ятак, або чорний перець горошек. Неодмінно були солені овочі (навіть кавун солений ставили, який любили всі), інші різносоли», – розповідає корінна киянка.
А 7 січня – накривали стіл стравами з пишним м’ясом, приготовленим у печі:
«Чого тільки не було на святковому столі! Чимало м’ясних страв, ковбаси, холодець. А родзинкою звичайно була – індичка. Бабуся її купляла на Лук’янівці. Крім індички була буженина, я навіть не розумію, як все це у піч можно було поставити. Індичка 7-8 кг і буженина 4-5 кг».
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2023/01/320656324_682114043466800_2246782870240520379_n-scaled.jpg)
Нурибекова розповідає, що в часи її дитинства люди суворої віри дотримувалися посту 1 січня та не їли м’яса до святкування Різдва.
«Саму традицію зустрічати Новий рік 1 січня, прикрашати ялинку та влаштовувати феєрверки привніс на землі Російської імперії (у тому числі і на частину сучасної України) цар Петро I у 1700 році. Він, як то кажуть, “прорубував вікно до Європи” та запозичив звичаї Нідерландів, а також інших європейських країн. Тож вважається, що звичай прикрашати ялинку прийшов із Німеччини. Зазирнувши ще глибше в історію, виявляється що традицію відзначати Новий рік 1 січня європейці запозичили у стародавніх римлян. У них, як у нас зараз, були прийняті вітання та новорічні подарунки», –розповідає жінка.
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2023/01/323299786_1346985506058200_5686358481108976389_n-scaled.jpg)
Киянка додає, що на українських землях, які входили до складу Великого князівства Литовського (а пізніше відійшли до Речі Посполитої), новий рік спочатку святкували 1 січня, за європейською традицією:
«Отак внаслідок плутанини в датах ми отримали чимало рудиментів, які і досі присутні в традиціях українців. Тож свят у нас вийшло два: 1 і 14 січня (за новим та за старим стилем), і назва “старий Новий рік” не перестає дивувати іноземців».
Нагадаємо, на початку минулого століття на відміну від Різдва, що вважалося головним святом зимового циклу та відзначалося переважно у родинному колі, для зустрічі Нового Року у Києві влаштовувалися бали та маскаради.