Кожне місто може почати з себе: як Славутич подолав 5 кроків до безбар’єрного простору

Автор: Любава Лисичкіна
18:32 25.05.2023

В питаннях доступності часто є ініціатива і прагнення зробити якнайкраще, але разом з цим — часто не зрозуміло з чого почати.

Кожне місто може почати з себе: як Славутич подолав 5 кроків до безбар’єрного простору Фото: Вікторія Тітова (Big City Lab)
Світлодіодне освітлення

Як повідомляє Вікторія Тітова із Big City Lab , у  2021 році місто Славутич підписало Меморандум з офісом Першої Леді та Мінрегіоном із прагненням стати першим безбар’єрним містом в Україні.  

«Славутичу всього 35 років. І попередні 33 роки люди жили із високими бордюрами, і не знали про те, що існує якась безбар’єрність. Тільки-но ми встановили пониження на тротуарах по всьому місту, окрім декількох вулиць, містяни одразу почали вказувати нам на пропущені поріжки, із посилом „Куди дивиться влада? У нас тут недоступний простір для велосипедів і дитячих візочків“. Тобто, люди 33 роки не помічали бар’єрів, але до безбар’єрного простору звикли дуже швидко. Так формується суспільний запит і це спонукає місто до стрімкого розвитку», – говорить  мер міста Юрій Фомічев.

 Як місто долає питання доступності та які 5 кроків зробило до безбар’єрного простору? Що рекомендують колегам-містам піонери зі Славутича. 

1. Почати з конкретної локації – згодом виникнуть перші безбар’єрні маршрути

Щоб не розпорошуватись хаотично по місту, окресліть район, мікрорайон, центр міста, або декілька вулиць і забезпечте там три базово необхідні речі: вхідні групи, що дозволять маломобільним людям елементарно вийти з дому, тротуари та перехрестя, щоб дійти з точки А в точку Б, та доступні громадські вбиральні.

2. Проаналізувати населення та подружитися з громадськими організаціями

Не бійтеся звертатися до містян. Вони підкажуть, де саме потрібне втручання і саме ці люди стануть адвокатами ваших рішень, відчуваючи причетність до змін. Розберіться, як представлені різні підгрупи маломобільних груп населення, яка їх загальна кількість, де вони живуть, ці дані допоможуть при обґрунтуванні бюджету на програму доступності/ безбар’єрності в місті чи області.

3. Аудит

Під час аудиту експерти системно досліджують простір, будівлю чи споруду — або все місто. Так вони оцінюють, чи можуть усі мешканці самостійно, без сторонньої допомоги, опанувати професію, отримати роботу, мати доступ до культури та дозвілля, освіти, спорту та всіх сфер життя.

4. Інформаційна доступність — не тільки для незрячих

Послуги та інформація повинні бути доступними та зрозумілими для всіх. Як і з архітектурною доступністю, є міф, що вона потрібна лише окремій групі людей, або ж стосується лише сайтів. Часті історії, коли через складну комунікацію міської ради, канцеляризми та штампи в офіційних повідомленнях, люди не читають новин, та не знають про важливі події, послуги чи можливості, які їм забезпечує муніципалітет. Пишіть простою, зрозумілою мовою, наче розповідаєте новини своїм друзям.

5. Простежте свій прогрес

Для того щоб отримувати результати і перетворювати роботу в системну, потрібно поставити цілі та вимірювати, наскільки ви до них просуваєтесь. Ще починаючи з аудиту, ставте мету: скільки кілометрів тротуарів хочете переробити, скільки доступних входів повинно з’явитися, скільки вбиралень чи пандусів, та інших базових елементів хочете бачити в місті через місяць, пів року, рік. Фіксуєте цю інформацію на табло вашого прогресу.

Відомо,  жителі зруйнованого будинку на Жилянській збирають кошти на його відбудову.

Великий Київ у Google News

підписатися