Корпорації захоплюють владу над містами і це не ок

Автор: Вероніка Яблонська
19:15 29.04.2020

Спеціалістка з міської політики Б’янка Вайлі вважає, що “корпорації починають звучати як уряд”, а тому жителі міст мають об’єднатися, щоб самостійно керувати простором, у якому живуть.

Корпорації захоплюють владу над містами і це не ок

Б’янка Вайлі – адвокатка відкритого уряду. Раніше вона займалась технологіями та залученням суспільства до міської політики, а також заробила прізвисько “Джейн Джейкобс “розумних міст”.

Bianca Wylie at reSITE's REGENERATE conference

Вайлі відома своїм опором проєкту “розумного міста” від компанії Alphabet, дочірньої компанії Google. 

У своїй промові, яку опублікував Dezeen, експертка розповідає про необхідність об’єднатися та разом працювати на користь своїх міст та районів.

Вся справа в корпораціях

Вайлі наголошує, що проєкт компанії Alphabet, який називається Sidewalk Toronto, дуже сильно змішує ролі уряду та корпорацій. 

Два роки я працювала з іншими людьми над захистом цього міста та ролі міської влади. І зараз мій найбільший страх в тому, що корпорації починають звучати, як уряди”. 

Чи є життя після корпорацій?

Вона приводить приклад дизайнерського ремесла. 

Дизайн – це чудова професія, щоб зображати мрії. І він зовсім не обов’язково має створюватися офіційними установами, дизайн також може походити і від окремих дизайнерів та приватного сектору, що абсолютно прекрасно”. 

Приклади неурядових проєктів, яку були успішними та прийшлись до душі багатьом людям – Uber та туристична платформа Airbnb. 

Вайлі вважає, що рішення, яке можна прийняти – це жителям міст та районів об’єднатися як колектив та подумати, як керувати простором в своїх містах. 

Мій заклик до вас – будьте вдумливими та активними, і пам’ятайте, що зараз містам треба повстати проти найгірших інстинктів держав. Зараз вони можуть бути просто жахливими”.

“І об’єднатися для спільної роботи над проблемами, які є в наших містах”, – додає вона.

Як це стосується Києва? 

Формула, озвучена Б’янкою Вайлі – досить універсальна. 

Вона актуалізує самоврядування і дає надію, що все ще може бути так, як ми хочемо та як нам буде зручно. 

Читайте також: Концепция “20-минутного города”. Какой город никогда не победит пандемия

Раніше ми вже розбирали одну з найочевидніших проблем Києва – фактична відсутність робочих місць у спальних районах. Реально, працювати на Троєщині чи на Лісовому можна лише в торгових мережах – Сільпо, АТБ, Епіцентр. 

Втім, якщо на вашому районі немає магазину жодної з цих мереж, то наші співчуття. 

Разом дешевше

“Об’єднатися для спільної роботи над проблемами, які є в наших містах”, як це радила Вайлі, може бути, спільна оренда приміщень районними підприємцями або малими бізнесами. 

Що на більшу кількість людей ділитиметься вартість приміщення, то дешевше це виходитиме – і це лише один з плюсів. 

Навіть якщо в одному приміщенні через стіну будуть зовсім непоєднувані речі (манікюрний салон та ремонт взуття, магазин з солодощами та швейна майстерня, etc), це буде монета у скарбничку розвитку району, а не у скарбничку “Сільпо”. 

Будьмо певні, що у скарбничці “Сільпо” монеток достобіса, а робітники Троєщини все ще повинні витрачати понад годину на добирання до своїх робочих місць у центрі або відносному центрі міста. 

Читайте також: Офіси чи метро? Розкрито альтернативний розвиток Троєщини

Більше, ніж великий спільний магазин на районі

Якщо продовжувати приклад конкретно з нерухомістю, то, звісно, великий спільний “торговий центр”, де жителі районів можуть збиратись та кожен робити своє – це лише одна з можливостей. 

За cхожим принципом, втім, за деякого сприяння міської влади у Берліні, наприклад, реалізовано проєкт соціального житла Syndikat. Якщо в двох слова, то суть проєкту полягає у спільній оренді приміщень із подальшою перспективою їх викупу. 

Зараз у проєкту ж уже 154 будинки та ще 20 окремих проєктів. 

Звісно, мова йде не лише про квартири, а й про складські приміщення та приміщення під майстерні.

Таким чином, омріяні робочі місця у житлових кварталах означають не лише офіси, де можна сидіти за комп’ютером, а й приміщення, в яких може відбуватися безпосереднє виробництво або ж приміщення під заклади громадського харчування. 

Можна навіть припустити, що бабці, які продають овочі на тротуарах, і яких так охоче проганяє Муніципальна варта, змогли б продавати їх, маючи чистий спокій у спільному приміщенні.

До того ж, раніше ми уже міркували про те, чи не стане пандемія коронавірусу кінцем епохи офісів. 

Відповідь на це питання читайте тут: Конец эры офисов? 

 

 

Великий Київ у Google News

підписатися