Б’янка Вайлі – адвокатка відкритого уряду. Раніше вона займалась технологіями та залученням суспільства до міської політики, а також заробила прізвисько “Джейн Джейкобс “розумних міст”.
Вайлі відома своїм опором проєкту “розумного міста” від компанії Alphabet, дочірньої компанії Google.
У своїй промові, яку опублікував Dezeen, експертка розповідає про необхідність об’єднатися та разом працювати на користь своїх міст та районів.
Вся справа в корпораціях
Вайлі наголошує, що проєкт компанії Alphabet, який називається Sidewalk Toronto, дуже сильно змішує ролі уряду та корпорацій.
Два роки я працювала з іншими людьми над захистом цього міста та ролі міської влади. І зараз мій найбільший страх в тому, що корпорації починають звучати, як уряди”.
Чи є життя після корпорацій?
Вона приводить приклад дизайнерського ремесла.
Дизайн – це чудова професія, щоб зображати мрії. І він зовсім не обов’язково має створюватися офіційними установами, дизайн також може походити і від окремих дизайнерів та приватного сектору, що абсолютно прекрасно”.
Приклади неурядових проєктів, яку були успішними та прийшлись до душі багатьом людям – Uber та туристична платформа Airbnb.
Вайлі вважає, що рішення, яке можна прийняти – це жителям міст та районів об’єднатися як колектив та подумати, як керувати простором в своїх містах.
Мій заклик до вас – будьте вдумливими та активними, і пам’ятайте, що зараз містам треба повстати проти найгірших інстинктів держав. Зараз вони можуть бути просто жахливими”.
“І об’єднатися для спільної роботи над проблемами, які є в наших містах”, – додає вона.
Як це стосується Києва?
Формула, озвучена Б’янкою Вайлі – досить універсальна.
Вона актуалізує самоврядування і дає надію, що все ще може бути так, як ми хочемо та як нам буде зручно.
Читайте також: Концепция “20-минутного города”. Какой город никогда не победит пандемия
Раніше ми вже розбирали одну з найочевидніших проблем Києва – фактична відсутність робочих місць у спальних районах. Реально, працювати на Троєщині чи на Лісовому можна лише в торгових мережах – Сільпо, АТБ, Епіцентр.
Втім, якщо на вашому районі немає магазину жодної з цих мереж, то наші співчуття.
Разом дешевше
“Об’єднатися для спільної роботи над проблемами, які є в наших містах”, як це радила Вайлі, може бути, спільна оренда приміщень районними підприємцями або малими бізнесами.
Що на більшу кількість людей ділитиметься вартість приміщення, то дешевше це виходитиме – і це лише один з плюсів.
Навіть якщо в одному приміщенні через стіну будуть зовсім непоєднувані речі (манікюрний салон та ремонт взуття, магазин з солодощами та швейна майстерня, etc), це буде монета у скарбничку розвитку району, а не у скарбничку “Сільпо”.
Будьмо певні, що у скарбничці “Сільпо” монеток достобіса, а робітники Троєщини все ще повинні витрачати понад годину на добирання до своїх робочих місць у центрі або відносному центрі міста.
Читайте також: Офіси чи метро? Розкрито альтернативний розвиток Троєщини
Більше, ніж великий спільний магазин на районі
Якщо продовжувати приклад конкретно з нерухомістю, то, звісно, великий спільний “торговий центр”, де жителі районів можуть збиратись та кожен робити своє – це лише одна з можливостей.
За cхожим принципом, втім, за деякого сприяння міської влади у Берліні, наприклад, реалізовано проєкт соціального житла Syndikat. Якщо в двох слова, то суть проєкту полягає у спільній оренді приміщень із подальшою перспективою їх викупу.
Зараз у проєкту ж уже 154 будинки та ще 20 окремих проєктів.
Звісно, мова йде не лише про квартири, а й про складські приміщення та приміщення під майстерні.
Таким чином, омріяні робочі місця у житлових кварталах означають не лише офіси, де можна сидіти за комп’ютером, а й приміщення, в яких може відбуватися безпосереднє виробництво або ж приміщення під заклади громадського харчування.
Можна навіть припустити, що бабці, які продають овочі на тротуарах, і яких так охоче проганяє Муніципальна варта, змогли б продавати їх, маючи чистий спокій у спільному приміщенні.
До того ж, раніше ми уже міркували про те, чи не стане пандемія коронавірусу кінцем епохи офісів.
Відповідь на це питання читайте тут: Конец эры офисов?