Консультативна рада при КМДА вважає фундамент палацу Розумовського 18 ст “недостатньо історичним”

Автор: Любава Лисичкіна
18:35 24.05

Консультативна рада Департамент охорони культурної спадщини КМДА відхилила історичну довідку на стутус памʼятки для фундаментів палацу Розумовського, 1790. Таким чином перетворюючись на орган “похорону культурної спадщини України”.

Консультативна рада при КМДА вважає фундамент палацу Розумовського 18 ст “недостатньо історичним” Фото: Т.Бобровський

Про це ідеться у дописах у Фейсбуці активіста Дмитра Перова та археолога Тимура Бобровського.

За словами учасника ради та колишньої очільниці Департаменту, Ірини Черненко – довідка не відповідає новому порядку обліку памʼяток та має суттєві недоліки. Зокрема, однією з пропозицій її доопрацювання – було звернення в Український інститут національної пам’яті щодо ролі і значення Кирила Розумовського в історії України, розповів Перов.

На думку автора довідки – професора археології Тимура Бобровського, такі посилання на порядок є маніпуляцією з метою ненадання статусу унікальному обʼєкту. Зокрема, у своєму виступі дослідник зауважив, що довідка була подана ще минулого місяця і жодних нарікань щодо її форми чи змісту у головного памяткоохоронного органу міста – не було.
Два місяці тому, користуючись інформацією, отриманою від Алли Бондаренко, Антона Короба та Івана Зоценка, археолог обстежив залишки мурувань XVIII ст. в садибі № 3-в/3-г по вул. Івана Мазепи. З’ясувалося, що тут під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою, але ж ні, – вона, хоч і в підземній своїй частині, та збереглася.
“Я терміново і виключно на громадських засадах виготовив історичну довідку (11 сторінок тексту + 20 ілюстрацій), за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА (ДОКС) мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини за видом «археологія» та «історія». 9 квітня 2024 р. довідка із моїм супровідним листом надійшла до ДОКСу. Сьогодні ми з Розумовським отримали відлуп від Консультативної ради при ДОКСі”, – з обуренням написав у себе на сторінці Бобровський.
 
При цьому держслужбовці, покликані охороняти спадщину, ані на мить не зацікавилися самим об’єктом, його станом, можливими загрозами, не запропонували  допомогу у вирішенні формальних питань, додає професор. 
 
“Складається враження, що вони свідомо затягують процес, аби дочекатися, коли дощі поруйнують мурування, аж тоді можна буде, списавши все на аварійний стан, їх демонтувати”, – зазначає Бобровський.
Перов нагадує, що  фундаменти історичного палацу – це вже третя жертва “боротьби з історією”. Раніше – профільний Департамент відмовив у наданні статусу Будинку Замкова, 1899 р. та Садибі Зеленських, 1890 р. У першому – жив Отто Шмідт, другий – збудований на замовлення професора російської філології Малініна.  
 

“ВК” писав про те, що залишки палацу останнього гетьмана Кирила Розумовського на Печерську ліквідовують забудовники – чим цінна знахідка.

Відомо, що гетьман Кирило Розумовський активно просував ідею побудови у Києві Університету Святого Володимира, який згодом став КНУ ім. Шевченка. У квітні цього року прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо робіт на фундаменті палацу Кирила Розумовського.

  
 
 

Великий Київ у Google News

підписатися