Автор: Раміль Казаков, автор Венкон Journal
Відкручуєте аератор на кухонному змішувачі, а всередині — дрібний пісок і темний осад. Після робіт на водопроводі вода спочатку йде трохи каламутною. На новій сантехніці швидко забиваються сітки, а картридж у фільтрі, який начебто нещодавно замінили, вже змінив колір.
Для великого міста такі ситуації не обов’язково означають, що проблема виникла на етапі підготовки питної води. Київводоканал регулярно контролює її якість на очисних спорудах і в розподільній мережі. Водночас саме підприємство звертає увагу на інший фактор — можливе вторинне забруднення вже у внутрішньобудинкових мережах, за стан яких відповідає балансоутримувач будинку.
Тому вода на вході до будинку і вода, яку мешканець бачить у власному крані, — не завжди абсолютно однакова історія.
Звідки у воді з’являється осад
У старих будинках причина нерідко ховається буквально в стінах і підвалах. Трубопровід експлуатується десятки років, на його внутрішніх поверхнях накопичуються відкладення, а металеві елементи поступово кородують.
Київводоканал серед можливих причин погіршення якості води у внутрішньобудинкових мережах називає їх зношеність, відсутність своєчасної промивки, застій води та різкі перепади тиску.
На практиці мешканець може помітити:
частинки іржі;
пісок та інший механічний осад;
забруднення сітки аератора;
швидке засмічення сантехнічної арматури;
зміну прозорості води після робіт на мережах.
Причому проста перевірка «вода прозора — значить, усе добре» тут не завжди працює. Частинки можуть бути настільки дрібними, що в склянці їх майже не видно, але з часом вони накопичуються у фільтрах, клапанах та вузьких каналах обладнання.
Чому це питання не тільки питної води
Коли говорять про очищення води у квартирі, найчастіше згадують воду для пиття та приготування їжі. Але механічні домішки мають інший маршрут: вони проходять практично через усю домашню систему водопостачання.
Під ударом опиняються аератори змішувачів, душові системи, запірна арматура, пральні та посудомийні машини, бойлери та інше обладнання, яке використовує воду.
Саме тому механічне очищення на вході у квартиру вирішує інше завдання, ніж питний фільтр під мийкою. Воно не повинно перетворювати воду на «ідеально питну». Його мета — затримати певну частину механічних домішок до того, як потік розійдеться до різних споживачів.
Якщо проблема пов’язана саме з піском, мулом, частинками іржі та іншим механічним осадом, одним із рішень стають магістральні фільтри для води, які монтують безпосередньо у водопровідну систему. Підбирати їх потрібно не лише за розміром колби, а й за діаметром підключення, температурою води, продуктивністю та необхідною тонкістю очищення. У продажу є як картриджні, так і сітчасті та промивні рішення.
5, 20 чи 100 мікронів: що означають цифри на фільтрі
Одна з типових помилок — орієнтуватися лише на принцип «чим менше мікронів, тим краще».
Насправді тонкість очищення потрібно співвідносити із завданням системи.
|
Тонкість очищення |
Для чого може використовуватися |
|---|---|
|
90–100 мкм |
попереднє грубе очищення від відносно великих механічних частинок |
|
20 мкм |
затримання дрібнішого піску, мулу, частинок іржі |
|
5 мкм |
більш тонке механічне очищення як один зі ступенів водопідготовки |
У каталозі магістральних фільтрів зустрічаються, зокрема, рішення на 5, 20, 90 та 100 мкм.
Але встановити одразу найтонший картридж — не завжди найкраща ідея. Якщо у воді багато великих частинок, він може швидко забруднюватися. У результаті користувач частіше мінятиме картриджі, а зі зростанням гідравлічного опору може відчуватися зниження напору.
Саме тому в складніших випадках очищення роблять ступінчастим: спочатку затримують більші частинки, потім — дрібніші.
Де працює магістральний фільтр
Принципова різниця між питною системою під мийкою та магістральним фільтром — місце встановлення.
Питний фільтр обслуговує конкретну точку водорозбору. Магістральний монтується у водопровідну лінію до того, як вода піде до більшості споживачів у квартирі.
Завдяки цьому механічні частинки можна затримати ще до того, як вони потраплять у змішувач, бойлер або побутову техніку.
Проте універсальної схеми монтажу для будь-якої квартири немає. Конфігурація залежить від розташування лічильника, редуктора тиску, запірної арматури, доступного місця, напрямку потоку та інших елементів вузла введення.
І тут є проста, але часто забута деталь: біля колби потрібно залишити достатньо місця для обслуговування. Інакше перша ж заміна картриджа перетвориться на невеликий ремонт сантехнічної шафи.
Що перевірити перед покупкою
Під час підготовки матеріалу ми звернулися до Сергія Кудини, технічного експерта з водопостачання та водоочищення Венкон, який регулярно бере участь в експертній перевірці матеріалів Венкон Journal про водопідготовку та обладнання для очищення води.
Починати вибір магістрального фільтра варто не з назви бренду, а з характеристик конкретної системи.
Насамперед потрібно з’ясувати п’ять речей:
Діаметр трубопроводу. Вхід і вихід фільтра мають відповідати параметрам системи або підключатися через правильно підібрану арматуру.
Холодна чи гаряча вода. Не кожна пластикова колба розрахована на роботу з високою температурою.
Робочий тиск. Корпус і комплектуючі повинні працювати в тих умовах, які реально є у квартирі.
Необхідна продуктивність. Фільтр не повинен ставати «вузьким місцем», через яке падає напір при одночасному користуванні кількома точками.
Який саме тип забруднення потрібно прибрати. Для піску та іржі потрібне одне рішення, для солей жорсткості чи небажаного запаху — вже інше.
Останній пункт особливо важливий. Один універсальний картридж не здатний вирішувати всі можливі проблеми з водою.
Помилки, через які хороший фільтр працює погано
Навіть правильно вибране обладнання не допоможе, якщо система спроєктована без урахування умов експлуатації.
Одна з поширених помилок — встановити дуже тонкий механічний картридж там, де у воді регулярно з’являється значна кількість великого осаду. Він швидко забивається, після чого користувач скаржиться на слабкий напір.
Ще одна — забути про температуру. Фільтри для холодної та гарячої води конструктивно можуть відрізнятися, тому використовувати будь-яку колбу «там, де вона стала за розміром», не варто.
Є й банальніша проблема: картридж установили і про нього забули. Фільтрувальний елемент — витратний матеріал. Термін його роботи залежить не тільки від календаря, а й від фактичного забруднення води та обсягу споживання.
Тому після монтажу варто поспостерігати, наскільки швидко картридж забруднюється саме у вашому будинку. У двох сусідніх районах, а інколи й у двох будинках на одній вулиці, ситуація може відрізнятися через стан внутрішніх мереж.
Коли одного механічного фільтра недостатньо
Магістральне очищення не варто сприймати як ліки від будь-якої проблеми з водою.
Механічний фільтр добре працює там, де потрібно затримувати тверді частинки певного розміру. Але, наприклад, підвищену жорсткість води він сам по собі не усуне. Для цього застосовують інші технології водопідготовки. Так само окремого рішення можуть потребувати запах, присмак або специфічний хімічний склад води.
Якщо проблема незрозуміла, правильніше спочатку визначити її причину, а вже потім купувати обладнання. У складних випадках відповідь може дати лабораторний аналіз води.
Що можна перевірити у своїй квартирі вже сьогодні
Для початку навіть не потрібні спеціальні прилади.
Відкрутіть аератори на змішувачах і подивіться, чи накопичився там пісок або осад. Якщо вже встановлена прозора колба, оцініть стан картриджа та згадайте, коли його міняли. Зверніть увагу, чи змінюється вода після відключень або робіт у будинку.
Якщо механічні домішки з’являються регулярно, варто перевірити внутрішньобудинкові мережі та розглянути попереднє очищення води на вході у квартиру.
Бо іноді значно простіше затримати пісок та іржу в одному доступному для обслуговування місці, ніж потім знаходити їх у сітках змішувачів, клапанах та обладнанні по всій квартирі.