Дитина не хоче братися за книги: 5 книжок для тих, хто не хоче читати

Автор: Любава Лисичкіна
23:24 22.11.2023

Виявляється, є книжки саме для тих, хто не хоче читати. Зазвичай діти, яким важко читати, здатні знайти свій улюблений сюжет «на слух». Важливо, аби щось настільки сподобалося, щоб школяр прагнув слухати це знов і знов.

Дитина не хоче братися за книги: 5 книжок для тих, хто не хоче читати

Як повідомляється, експерти-освітяни мають поради стосовно цього.

1. «Риба на дереві» Лінди Муллі Гант (видавництво Vivat)

Книга розповідає про труднощі Еллі Нікерсон, яка не вміє читати, хоч вже у шостому класі. Вона страждає через знущання однокласників, та історія подана з гумором, без зайвого драматизму. Згодом дівчинка усвідомлює: якщо людина долає проблему, це робить її не гіршою за інших, а сильнішою. Наприкінці книги в Еллі діагностують дислексію, і вона виявляє, що в кожного є сильні сторони та труднощі. Книга сповнена настанов та порад для тих, кому важко читати.

 

А також інші комікси, графічні романи, які доступні для будь-якого віку та рівня навичок читання. По-перше, там короткі речення та візуальна підтримка. По-друге, комікси підійдуть для школярів із синдромом дефіциту уваги, бо потребують коротших періодів зосередження, ніж інші книжки.

У коміксі «Дівчата можуть усе» розповідається про пригоди чотирьох героїнь, які вважають себе IT-дівчатами та винахідницями. У невеликому місті ІТ-компанія оголосила конкурс серед школярів: потрібно створити винахід, що змінить світ на краще.

3. «Щоденник слабака» Джефа Кінні (видавництво КМ Букс)

Теж комікс. Бестселер про Ґреґа Гефлі, який завершив початкову школу і вважає, що солодке дитинство минуло. Як виживати серед рослявих і недобрих підлітків, які вже голяться? Ґреґ не втрачає оптимізму й ділиться веселими пригодами та порадами. Історії короткі, не потребують великих зусиль. А почуття, що ти не такий, як усі, безпорадний, часто близькі дітям із труднощами в навчанні. Це змушує співпереживати герою. 

Книга має достатній діапазон характерів, щоб привабити різних дітей. Старовинні та дещо моторошні ілюстрації притягують до себе, стають таємним входом до книги. Можна розпочати з розглядання їх, обговорення припущень, хто зображений та які пригоди на нього чекають.

5. «Поклик монстра» Патріка Несса

У головного героя, 12-річного Конора, помирає мати. Він не хоче жити з бабусею за її правилами. Тож нічний монстр, який раніше так лякав уночі, поступово стає другом. Але історії, які він оповідає підлітку, змушують по-новому глянути на близьких, на те, якими складними є зазвичай люди. Зло може видаватися добром, і навпаки. Похмура неприязна людина насправді є турботливою та люблячою, а товариська і приємна — маніпулятором.

Коротенькі історії легко читати, а спільний герой спонукає продовжувати. Зацікавить тих дітей, які полюбляють історії про монстрів. Але книга лише маскується під страшні оповідання, насправді вона про переживання втрати, родинне тепло та прийняття.

Три бонусні поради для «нечитайликів»

1. Розпочніть з аудіокниг

Зазвичай діти, яким важко читати, здатні знайти свій улюблений сюжет «на слух». Важливо, аби щось настільки сподобалося, щоб школяр прагнув слухати це знов і знов. Для цього аудіокниги варто разом обговорювати, шукати щось за інтересами вашої дитини (чи учня). Якщо родзинка знайшлася, пропонуйте слідкувати за сюжетом одночасно за книгою та за аудіо. Поступово книга перестане лякати, і тоді знайомий текст вже захочеться перечитати.

2. Хай читають, але не книги 

Учні, яким важко чи не подобається читати, вважають, що обсяг роботи, пов’язаної з книгою, лякає. Тож хай це будуть кулінарні рецепти, спортивні журнали. Гарний варіант: інтерв’ю улюблених музикантів та статті про них, тексти пісень. 

Дитина полюбляє лише комп’ютерні ігри? Хай читає фанфіки (фанатські тексти) за їхніми мотивами. Так, звучить як святотатство, але це діє. Переконайтеся, що в тексті немає нічого 18+. Такі фанфіки можна знайти. Хай у них низький літературний рівень, вважайте, це ліки, а не страва для гурмана. Якщо дитина відчуває, що чогось бракує, заохочуйте її вигадувати та записувати історії. З цього теж починається цікавість до книжок. 

3. Один книжковий анонс — щодня 

На занятті, якщо ви вчитель, або вдома перед сном виділіть 10 хвилин, щоб зачитати такий собі анонс книжки. Це постійно має бути нове видання. Не йдеться про те, що написано про текст на перших сторінках. Усе має бути як у кіноанонсі або рекламі: суперяскраві подія чи діалог, які інтригують і спонукають дізнатися, що далі. Знайдіть найцікавіше, динамічне місце в тексті й зупиніться на вістрі подій. Також можна переглянути разом буктрейлери. Зробіть це вашою традицією. Якщо дитина зацікавиться, придбайте цю книгу: всі відповіді там. 

Великий Київ у Google News

підписатися