Про це розповів заступник міського голови – секретар Київради Володимир Бондаренко.
За його словами, залучені експерти, спеціалісти та дослідники з семи українських інститутів до 5 червня нададуть висновки щодо понад 12 тисяч пропозицій і допоможуть сформувати остаточний перелік міських об’єктів, які підлягають перейменуванню.
Українське законодавство забороняє називати іменами живих людей міські об’єкти, тому пропозиції перейменувати їх на честь лідерів наших союзників у боротьбі з військовою агресією росії не можуть бути включені до голосування. Водночас ми залишимо всі пропозиції щодо перейменувань, які стосуються наших іноземних партнерів та не суперечать законодавству“, – пояснив Володимир Бондаренко.
Він зауважив, що рейтингове електронне голосування розпочнеться після систематизації та опрацювання всіх отриманих пропозицій.
Для дотримання принципів публічності та прозорості, а також захисту персональних даних від можливих кібератак та фальсифікацій голосування відбудеться в додатку “Київ Цифровий»” – з обов’язковою верифікацією киян через BankID. Воно буде тривати до 19 червня цього року.
Перейменування стосуватиметься винятково тих об’єктів, які визначить територіальна громада Києва шляхом рейтингового електронного голосування. На основі отриманих результатів депутатський корпус прийме рішення щодо перейменувань. Присвоєння нових назв топонімічним об’єктам має важливе історичне та національне значення, а також буде впливати на нашу культорологічну свідомість“, – додав Володимир Бондаренко.
До слова, арку Дружби народів вже перейменували.
Нагадаємо, одну з дерусифікованих вулиць у Києві можуть назвати на честь князів Острозьких.
Як повідомляв “ВК”, у столиці хочуть дерусифікувати понад 460 об’єктів.