Про власний експеримент повідомила у соцмережі ГО «Спільномова».
В листопаді-грудні 2023 ми (“Cпільномова”) розробили, протестували, а з січня 2024 почали впроваджувати в школах нову методику вимірювання не лише активного словникового запасу, а й розуміння почутого учнями 1-2 класів в школах Києва, – розповідають в організації.
Та додають:
- в середньому діти в 1 класі не розуміють 40% від почутого від модератора,
- 65% (2/3) від всіх дітей не розуміють більше 50% почутого,
- 29% (майже 1/3) не розуміють більше 75% почутого.
Зрозуміло, що викладання у школах столиці відбувається українською мовою, тому діти не зрозуміли інформацію, яку вчитель розповідав мовою власного народу.
Відомості про кількість опитаних учнів та методику експерименту на наводяться.
Однак чи є таке незасвоєння дітьми знань наслідком того, що частина з них говорить російською? – у дослідженні про це ні слова. Йдеться просто про те, що молодші школярі прийшли на навчання і не розуміють шкільну програму.
Підтвердженням тези про те, що саме йдеться про інтелектуальні здібності маленьких киян, а не знання будь-яких мов є наступне пояснення авторів дослідження:
Ми припускаємо (і цю гіпотезу ще треба буде підтвердити вимірюваннями), що така ситуація з (не)розумінням почутого на уроках значною мірою є причиною низьких результатів українських учнів в PISA-2022 (41% 15-річних підлітків не опанували читання з розумінням на базовому рівні).
Тобто, згадується показник Міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, яке проводилося у столиці. Про нього розповідав в «ВК» – коли діти під сирени повітряних тривог, місяцями недосипаючи вночі у сховищах, та за умов, коли у місті періодично вимикали світло, брали участь у світовому дослідженні.
А далі ГО повідомляє, що зараз працює над вивченням мовного середовища Києва у садочках і школах. Про результати якого, вочевидь, дізнаємось згодом.
Про те, що в останні роки діти в Україні, і в Києві зокрема (де діє велика кількість навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів та застосовуються експериментальні методики навчання), погіршилися показники в учнів, розповідають і педагоги.
Так, в інтерв’ю «ВК» в минулому ректор вишу, освітній експерт та співзасновник проекту “Інакша освіта” Віталій Хромець розповідав, що тепер діти не можуть тягнути програму за трьох та показувати надпоказники – бо виснажені стресами війни.
Зараз пріоритет вижити, стабілізуватися після строкових дій і факторів, які впливають. І школа має нові виклики – вона повинна певним чином реагувати. Маємо розуміти, що коли ми перебуваємо в стресі, більшість з нас це призводить до того, що наші когнітивні навички зникають. Це така форма захисту, – казав Хромець.
Педагог повідомив, що під час війни та після часів ковіду тести ЗНО для перевірки знань стали значно простішими, ніж були до того:
Якщо б зараз дати по всій Україні ті завдання ЗНО, які було до пандемії та до війни, левова частка дітей це тестування провалить або отримає досить низький бал.
У коментарі до повідомлення засновника ГО «Спільномова» Андрія Ковальова викладачка та науковець Університету Грінченка Катерина Луцько зазначила, що ще десятки років тому дослідники стверджували, що «діти і дорослі сприймають і утримують в пам’яті всього 3-5 % інформації».
Між іншим, програма МОН України передбачає, що у сучасних першокласників немає оцінювання знань в школі, тому вони не призвичаєні до жодних екзаменів та тестувань, і ще не всі вміють відповідати вірно.
Раніше «ВК» розповідав, що після дистанційного навчання вчителі повідомили про різке зниження рівня знань дітей з математики, іноземних мов та хімії.
А для того, щоб для пошуку аргументів, навіщо вчити українську мову, не було потреби вигадувати фейків, міфів чи жартів, пропонуємо ознайомитися, де шукати осередки в Києві, де безкоштовно проводять уроки для дорослих, а також випробувати 5 ресурсів, що дозволяють вчитися онлайн. Адже беззаперечно проблема передання цінностей та українських традицій важлива, як і досвід спілкування українською мовою в країні.