Аналіз роботи мовних клубів провели в ході розробки Міської Концепції ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя міста Києва на 2023-2025 роки.
Нині у місті Києві функціонують близько 30 розмовних клубів. Інформації про них небагато, відтак, і відвідувачів поки що бракує, зазначили автори Концепції.
«Пригости мене розмовою – українською мовою» – таку назву обрала для розмовного клубу Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих. Розмовний клуб організовано для киян, вимушено переміщених осіб й усіх, хто хоче вдосконалити свої знання й уміння комунікації. Інтерактивні заняття відбуваються в групах, з вправами на мовлення”.
З липня в муніципальній книгарні «Сяйво книги» на Великій Васильківській неподалік Бесарабки працює «Клуб українського мовлення». Заняття розраховані на тих, хто бажає вивчати українську мову самостійно, без допомоги вчителя, хоче подолати мовленнєвий бар’єр, страх спілкуватися українською, хто починає говорити українською та шукає підтримки.
У BiblioHub Деснянського району Києва (вул. Бальзака, 28) проводять експрес-уроки української мови. Під час тренінгів учасники дізнаються про риторику та техніку мовлення, як правильно розставляти наголоси у словах, а також лексичне значення слів.
З повним переліком локацій в м. Києві можна ознайомитися за посиланням.
Нагадуємо, на сайті Уповноваженого із захисту державної мови у розділі “Опанувати мову” розміщений перелік локацій мовних курсів на безоплатній основі, які діють на території України і доступні кожному, хто бажає вивчити або вдосконалити українську.
У столиці кількість груп для охочих переходити на українську слід збільшити щонайменше в 5 разів, переконані автори Міської Концепції ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя міста Києва на 2023-2025 роки.
«75% киян називають найбільш зручним форматом вивчення та практикування української мови розмовні клуби або мовні курси (онлайн та офлайн). Для ефективного навчання та мовної практики група не може перевищувати 15 осіб, отже оцінка кількості груп потенційно зацікавлених киян складає: 3,6 мільйона (населення Києва) * 56% (ті кияни, що не розмовляють з друзями українською)/15 = 134 400 навчальних груп», – розповідають автори мовної концепції.
А замість 30 клубів у великому місті має діяти щонайменше 4200. Це якщо припустити, що на заняття підуть половина з тих киян, які нині не спілкуються українською:
«В середньому курс для однієї навчальної групи триває 3 місяці, паралельно цей 3-місячний курс в одному розмовному клубі можуть проходити 4 навчальні групи, отже за рік один розмовний клуб може провести заняття для: 12/3 * 4 = 16 навчальних груп».
Як відомо, серед причин непереходу з російської на українську мову кияни називають страх почути осудження оточуючих, відсутність україномовного середовища та прагнення стабільності.
Також в ході реалізації мовної концепції у столиці окрім іншого, планують заняття для працівників сфери послуг.
Нагадаємо, в циклі публікацій “Київ від початків” кореспондент “ВК” розповідав про школи за часів Петра Могили, а також про те, якою мовою говорили та писали в Київській Русі.