Історія виникнення українського прапору налічує кілька століть, можливо, саме через це вона така заплутана і сповнена різноманітних версій. Якщо ж коротко пройтися основними та документально підтвердженими фактами, то виходить наступна картина.
Читайте також: Історія Бессарабського ринку в ролях
Лев, козак та архангел або два кольори
Поєднання синього та золотого кольорів вперше стали використовувати ще в ХІV столітті на гербі Львівських земель. Він складався з золотого лева на синьому тлі, що ніби здіймається вгору. На початку XVI століття все частіше синій та жовтий використовуються на хоругвах козаків, при чому найчастіше у двох варіаціях: золотом вишитий козак з мушкетом на синьому тлі або золотом вишитий Архангел Михайло на тому ж таки синьому тлі.
Читайте також: Місто-курорт до Революції: в яких парках кияни гуляли, милися та могли зустріти повій
Революція, яка «загубила» лева
25 червня 1848 року синьо-жовтий прапор вперше підняли над міською ратушею Львова, в ході демократичної революції в Австрійській імперії. З цього моменту прапор почав широко використовуватися на території Галичини. І саме через шалений попит на українську символіку золотого лева замінили на жовту смугу, тому що майстри просто не встигали відшивати складний орнамент, а дві горизонтальні смуги було шити набагато простіше.
Читайте також: Харків ніколи не був “першою столицею України”. Що треба знати про цей міф
Жовто-блакитний чи блакитно-жовтий?
27 січня 1918 року, вже після проголошення Української Народної Республіки, Центральна Рада прийняла рішення відносно затвердження офіційного прапору військового флоту — синьо-жовтий стяг з золотим тризубом.
А вже 22 березня 1918 року було затверджено герб, але рішення відносно прапору тоді прийнято не було. Хоча довгий час вважалося, що Михайло Грушевський нібито затвердив іншу послідовність кольорів: зверху — жовтий. Так, у відповідності до німецьких правил геральдики, на прапорі спочатку позначається колір гербової фігури, і тоді, направду, український прапор мав би бути жовто-блакитним. Сьогодні історики доводять, що Грушевський змін до прапору не вносив і офіційно прапор УНР залишався блакитно-жовтим.
Така ж послідовність кольорів використовувалася і на прапорі, проголошеної 2 травня 1918 року, Української держави гетьмана Павла Скоропадського; і на прапорі УНР під керівництвом Директорії і Симона Петлюри; і на прапорі об’єднаних УНР і ЗУНР.
Тож, правильно називати український прапор саме синьо-жовтим або блакитно-жовтим, адже спочатку називається той колір смуги, яка йде зверху прапора.
Читайте також: Врятуватися від спеки: дачний відпочинок у дореволюційному Києві
Прапор над Києвом
За часів Радянського Союзу офіційним прапором Української республіки став червоний стяг з серпом та молотом і синьою полосою знизу. А от використання блакитно-жовтого прапору було суворо заборонено і каралося двома роками тюремного ув’язнення.
Все змінилося в 1990 році. Тоді вперше за часів радянської влади український прапор замайорів над міською радою міста Стрий — 14 березня 1990 року, потім прапор з’явився у Дрогобичі (2 квітня 1990 року), Львові (3 квітня 1990 року), Івано-Франківську (15 квітня 1990 року), Житомирі (13 червня 1990 року). Але поява синьо-жовтого прапору у Києві була значним політичним кроком і офіційна влада Союзу намагалася не допустити цього за всяку ціну.
Читайте також: Початок епохи споживання у Києві: Всеросійська виставка 1913 року
16 липня 1990 року була прийнята Декларація про державний суверенітет — перший крок до Незалежності України було зроблено і кияни рішуче вимагали змін. Вже 20 липня на засіданні у Київраді депутати обговорювали рішення відносно українського прапору, але тоді було дуже багато заперечень і рішення не прийняли.
Розгляд питання продовжився і 24 липня, але тоді не зібрався кворум, за словами Олександра Мосіюка (заступника голови Київради у 1990 році), голосування «провалювали» комуністи. Хоча із 22 присутніх депутатів 13 проголосували «за», в їх числі був і один комуніст.
Читайте також: Київ Городецького: завод на Куренівці, «Ленінська кузня», Будинок з химерами і не тільки…
Попри політичні перемовини, на вулиці вийшли понад 200 тисяч киян, колона була добре підготовлена (організацією заходу займався «Рух»). Архімандрит Української автокефальної православної церкви Володимир освятив синьо-жовтий прапор у Софійському соборі. Далі колона, попереду якої йшли люди в козацькій і стрілецькій формах, рушила до Київради. О 19:00 24 липня 1990 року в небо над Київрадою (Хрещатик, 36) підняли синьо-жовтий прапор України.
Практично від самого першого моменту появи прапора в небі над Києвом і ще декілька місяців потому, його і вдень, і вночі охороняли кияни. Адже заступник прокурора республіки відкрив кримінальну справу за фактом незаконного використання забороненої символіки.
Читайте також: Воду киянам! Як 149 років тому в Києві почали будувати водопровід
День прапору
Хоча відстоювання прапору і мало величезне ідеологічне значення, все ж 24 липня відбулася політична акція на рівні міста Києва. І практично з цього моменту кияни святкували День прапору, але виключно на муніципальному рівні.
Більш значущою з точки зору політики була подія, яка сталася 23 серпня 1991 року. Тоді синьо-жовтий прапор група депутатів внесла до сесійної зали Верховної Ради України. І тільки в 2004 році згідно указу Президента України Леоніда Кучми офіційно було затверджено загальнодержавне свято — День Державного прапору України, задля «вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…»
Читайте також: Де в Києві жити добре: ревізія мікрорайону на Виноградарі – репортаж