Про це в інтерв’ю Українській правді розповів 22-річний прапорщик ДСНС, респіраторник гірничо-рятувального відділення у Києві Юрій Лозинський.
«Треба обійти всі поверхи. Перевірити всі квартири. Там, де не відчиняють, треба за протоколом вскривати двері, щоб переконатися, що ніхто не сховався від переляку під ліжко чи у шкаф», – каже Юрій.
Рятувальник працював на евакуації людей під час першого після повномасштабного вторгнення прильоту по багатоповерхівці у Києві на вулиці Лобановського, 6А. Спускав на ношах чоловіка з 20 поверху.
«Після прильоту в тій висотці сходи залишились більш-менш нормальні, тільки всі у склі. Там було багато людей, дітей, які пробиралися на вулицю – перелякані, переважно без речей. Головне на той момент було просто вийти з будівлі. Коли спускали цього пораненого, почали з ним співати гімн України. Він одразу забув про травму, такий заряджений був по дорозі до “швидкої”», –згадує співробітник ДСНС.
Коли Юрія запитали, скільки загиблих йому довелося дістати з-під завалів у Києві з кінця лютого – нарахував близько 20-ти. Серед них – жертви масованого обстрілу дронами 10 жовтня.
«Знайшли жінку, пенсіонерку. Сиділа на кріслі. Тіло вигоріло та злилося з тим кріслом. Ми їх так разом в мішок і поклали. Нам розповідали, що під час атаки вона зателефонувала комусь, сказала, що на кухні, біля холодильника ховається. Не може поки вийти на вулицю. А потім, я так розумію, як раз був другий приліт, під час якого будинок обрушився та загорівся», – ділиться Юрій.
Каже, рятував, коли людина застрягла під час обстрілів у ліфті, тих, хто не спустився до підвалу, чудом вцілів, пересувався вулицею під час тривог, людей у сховищах – заспокоював:
«Коли в цьому ж будинку (на Лобановського у лютому – прим.) ми спустилися у підвал, там ховалися люди. Діти сиділи на землі перелякані. Хтось плаче, хтось мовчить. Ти світиш ліхтариком і теж бачиш очі. Вони дивляться на нас, наче на Богів. В цих поглядах так багато всього, заради чого варто працювати далі».
Нагадаємо, боєць «Азова» розповів, як відстрілював росіян, які вдерлися на Київщину.
Також медики згадали, як з кінця лютого до перших днів квітня у НДСЛ “Охматдит” працювали в лікарні, що служила бойовим госпіталем у Києві.