8 київських бібліотек, що зачарують вас

15:54 24.09

У Києві налічується близько півтори сотень бібліотек. Державні і муніципальні, академічні, дитячі та навчально-наукові, історичні, шкільні та електронні… В вже вирішили, яку відвідаєте 30 вересня з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек?

8 київських бібліотек, що зачарують вас

Найбільша в Україні

Ба більше. Вона входить до десятки найбільших національних бібліотек світу.

Національна бібліотека ім. В. І. Вернадського відкрилася у 1918 році при Українській академії наук (нині – Національна академія наук) і відразу позиціонувалася як заклад, у якому можна було б знайти будь-яку печатну інформацію з усіх сфер науки та культури всіма мовами світу.

Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського

Нині її книжковий фонд налічує більше 15 млн книг.

Читайте також: Героїня України Тетяна Маркус: зваблива, небезпечна й незламна

загрузка...

Тут зберігаються клинописні тексти III тис. до н.е., архів Музичного товариства ім. Леонтовича та Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають всі президенти України. Між іншим, ця книга на 482 аркушів важить 9 кг 300 г.

Пересопницьке Євангеліє, ТАСС

У фондах бібліотеки є більше 40 тисяч картографічних видань, і зокрема такі раритети як рукописний “Атлас реки Днепра” 1784 року та така ж за віком “Карта Киевской губернии”.

Найдавніші з видань, що зберігаються в фондах українських бібліотек, знаходяться теж тут – це “Трактат” Матвія Краківського, надрукований в Майнці приблизно у 1460 році, та видана у 15 столітті у Венеції “Історія тварин” Арістотеля.

Перша публічна

Про необхідність нести знання у маси через книги говорили ще у тридцяті роки 19 століття, але ніяк не могли знайти кошти у київській казні під такий проект.

Та генерал-губернатор Південно-Західного краю Микола Аннєнков після Польського повстання 1863-1864 років забив тривогу, мовляв, за відсутності доступних книг рідною мовою народ читатиме польські книжки, які несуть “революційну ересь”. Так з політичних міркувань у Києві у 1866 році нарешті відкрилася перша публічна бібліотека.

Питання було дуже серйозним – перші циркуляри від генерал-губернатора до підлеглих про необхідність організувати публічні бібліотеки у Києві та губернії були з грифом “таємно”.

Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого

Заклад відкрився на першому поверсі Дворянського зібрання на Хрещатику (нині на цьому місці Будинок профспілок). Абонемент коштував мало – 15 копійок на місяць або 1,5 рублі на рік.

До бібліотеки пускали всіх охочих, окрім молодших школярів. Деякі джерела стверджують, що неофіційно заборона на відвідування читальної зали поширювалася й на ченців.

Достеменно причина невідома, але можна припустити, що так церковників “оберігали” від інформації світського та, не дай боже, наукового характеру.

Читайте також: Кривавий вересень 41-го або 778 днів окупації Києва: в яких умовах виживали кияни?

Бібліотека переїжджала декілька разів, й щоразу з великими суперечками навколо нового місця розташування і з відвертим небажанням влади витрачати гроші на такий проект.

Була навіть пропозиція перенести читальні столи на другий поверх Бесарабського ринку. Втім, здоровий глузд переміг – у 1911 році вона отримала власну будівлю. Нині тут розташована Національна бібліотека ім. Ярослава Мудрого.

У перші дні її фонди налічували 319 книги у 667 томах, нині – це 4,7 млн екземплярів.

Місто книголюбів

Саме таким був Київ на межі 19-20 століть. Лише уявіть, що у цей період працюють майже півсотні книгарень, два десятки бібліотек і мережа безкоштовних читальних залів, відкритих для всіх охочих. І це при тому, що у місті проживало трохи більше півмільйона осіб.

Одна лише книгарня Леона Ідзиковського на Хрещатику, 29 мала читальну залу на півтисячі місць, а чисельність персоналу бібліотеки та книгарні сягала 150 осіб.

Фонди цієї приватної бібліотеки налічували більше 170 тисяч видань російською, українською, французькою, польською, англійською та німецькою мовами, а місячний абонемент коштував всього 50 копійок, тобто, дійсно, копійки.

Тим часом меценатка Дора Добра у 1909 році на власні кошти відкрила заклад абсолютно нового типу – першу приватну бібліотеку для дітей, юнацтва та педагогів. За радянських часів вона трансформується у Київську обласну бібліотеку для дітей.

Найстарша університетська

Звісно ж, наукова бібліотека ім. Максимовича при Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Була заснована у 1834 році разом з навчальним закладом і носить ім’я першого ректора університету.

Портрет М. О. Максимовича виконаний Т. Г. Шевченком, 1859 р.

Статус наукової заклад отримав за рік до фашистської окупації, коли кількість книжок у бібліотеці сягнув мільйону. Частина з них була викрадена і вивезена німцями.

Нині її фонди налічують 3,5 млн екземплярів книг та періодичних видань на 33 мовах світу.

Читайте також: Загадкова смерть Петра Столипіна у Києві: аналіз версій

У 1983 році тут відкрився відділ рідкісної книги, де зберігаються стародруки. Найстаріший раритет датований 1519 роком – це виданий у Венеції “Служебник” авторства Ієромонаха Пахомія на давньоболгарській мові.

Фундаментальна

Так називалася на момент відкриття Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка, більше відома у народі як бібліотека КПІ. Була заснована у 1898 році і у перший рік обслужила 330 читачів (нині – рівно у сто разів більше).

У так званому фундаментальному відділі зберігалася науково-технічна література і періодичні видання, абонемент діяв лише у студентському відділі, де зберігалися підручники.

Під час Другої світової війни близько 150 тисяч книг з бібліотеки були викрадені й вивезені до Німеччини.

Нині її фонди налічують 2,7 мільйонів видань. Є серед них і раритетні, зокрема “Основи хімії” за 1732 рік, “Елементи хімії” 1796 року та ще чимало цінних та цікавих стародруків.

Втім, особливість усіх раритетів – для широких кіл відвідувачів вони недосяжні.

Іноземні

Такою умовною назвою можна об’єднати декілька київських бібліотек. Спільне – у них можна почитати книги мовою оригіналу.

Бібліотека Goethe-Institut (Гете-Інституту) розрахована на німецькомовного читача. Крім книг тут є багатий фонд музики, кінофільмів та аудіокниг німецькою мовою.

Читайте також: 126 років із дня народження генія. Олександр Довженко називав Київ “убогим” і водночас мріяв про нього

Для англомовних працює так звана Американська бібліотека – структурний підрозділ наукової бібліотеки Києво-Могилянської академії. Крім книг тут можна ознайомитися з лекціями відомих американських університетів та практикувати розмовну мову на безоплатних курсах. Бібліотека відкрита не лише для студентів та викладачів могилянки, а й усіх, хто оплатить абонемент.

Цікава особливість бібліотеки – кольорові зони: у червоній – вимикаємо мобільний, читаємо мовчки і працюємо самостійно, у жовтій – можна подискутувати у групі і користуватися телефоном, у зеленій – плюс усі “вільності” жовтої можна ще й вживати їжу та напої.

Цікавить Артур Конан Дойль чи Чарльз Діккенс в оригіналі – тоді мерщій до бібліотеки Британської Ради. Тут зручні крісла, полиці з літературою англійською мовою, а також велика колекція музики та фільмів. Звісно ж, англомовних.

Така ж пропозиція але мовою Дюма та Мопассана доступна у Медіатеці Французького центру на вулиці Олеся Гончара. Тут є підручники, художні книги, аудіокниги та колекція фільмів.

Для особливих

У 2018 році на базі публічної бібліотеки ім. Лесі Українки відкрили бібліотеку для людей з вадами зору.

Спеціальна комп’ютерна програма виводить на екран текст зі збільшеними у рази літерами, а голосовий помічник читає текст з відкритих користувачем сторінок. Іноді її називають першим таким закладом у столиці. З таким технічним супроводом – можливо й так.

Читайте також: With love від Городецького: два стрілчастих шпиля, без яких Київ вже не уявити

Втім, перша бібліотека для незрячих – Спеціалізована бібліотека для сліпих ім. М. Островського – відкрилася у Києві ще у 1936 році й працює донині. Тут є книги з шрифтом Брайля та велика колекція аудіокниг.


Як повідомляється на сторінці закладу у Facebook, нині у бібліотеці ім. М. Островського тривають роботи зі створення онлайн бібліотеки аудиокниг, які можна бути отримати за так званим заочним абонементом.

Книжки зі смаком

Частіше – кави, чаю, іноді – навіть крафтового пива. В останні роки неабиякої популярності набули бібліотеки версії “лайт”.

Затишні, з гамаками чи м’якими кріслами, столиками на відкритих терасах та зручними диванчиками та, звісно, книжковими полицями. Такі собі літературні кафе, де можна максимально розслабитися і, не боячись суворого погляду бібліотекаря, годинами споживати авторський сюжет разом зі смаколиками, насолоджуючись одночасно і літературним твором, і невимушеністю обстановки.

У такі громадські читальні можна було приходити зі своїми книжками, обрати щось безпосередньо на місці чи перехопити якесь видання через полиці буккросингу.

бібліотека BotaN, bodo.ua

На цій хвилі у Києві відкрилася перша приватна бібліотека. Це тут можна було читати, завалившись на бік у гамаку. Абонемент у BotaN коштував 400 гривень на місяць і тисячу – на три, але він передбачав право не лише відвідувати читальну зону сім днів на тиждень, але й усі заходи закладу.

Не спрацювало. Усе це – у минулому часі. І перша приватна бібліотека, і чимало схожих проектів або припинили своє існування або ж перепрофілювалися.

А отже, від заснування першої бібліотеки й до наших днів не так багато чого й змінилося. Неприбуткова то справа – утримувати “аптеку для душі”. Саме так ще у 1843 році назвав свою бібліотеку власник книгарні на Подолі Павло Довжиков, коли відкрив при магазині читальну залу.

Читайте також: Маріїнський палац: обитель царів, хворобливих багатіїв, катів та президентів

Великий Київ у Google News

підписатися
    загрузка...